ЕМОЦІЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з французької мови;

фр. émotion «хвилювання, збудження» пов’язане з дієсловом émouvoir (ст. esmovoir) «рухатися; хвилювати, бентежити», що походить від нар.-лат. *exmovēre, лат. ēmovēre «виходити (з чогось); хвилювати, збуджувати», складеного з префікса ē- (ex-) «з-, від-» і дієслова movēre «рухати, хвилювати», очевидно, спорідненого з дінд. mīvati «штовхає», тох. А В mus- «рухати», лит. máuju, máuti «позбавляти, здирати» (іє. *meuə-, *mieuə- «відсувати»);

іменник émotion було утворено за зразком motion (ст.) «приведення в рух», що походить від лат. mōtio «тс.», пов’язаного з mōtus «рух», первісно дієприкметником від дієслова movere «рухати»;

р. эмо́ция, бр. эмо́цыя, п. emocja, ч. emoce, слц. emócia, вл. emocija, болг. емо́ция, м. емоција, схв. èмōција, слн. emócija;