ЕЛІПСИ — ЕТИМОЛОГІЯ

через російську і через польську (елі́пса) мови запозичено з французької;

фр. ellipse походить від слат. нлат. ellipsis (лінгв., мат.), яке відбиває гр. ἔλλειψις «еліпсис (лінгв.); брак, нестача», утворене з префікса ἐλ- (‹ἐv-) «в(-)», спорідненого з лат. гот. нвн. англ. in, прус. en «тс.» (‹іє. *eni), i дієслова λείπω «залишаю», спорідненого з псл. Ііхъ, укр. лихи́й;

форма е́ліпсис, очевидно, походить від р. э́ллипсис, яке відбиває, мабуть, лат. ellipsis;

форма еліпсо́їд походить від фр. ellipsoïde, утвореного від ellipse за допомогою суфікса грецького походження -oïde «подібний»;

р. э́ллипс, э́ллипсис, бр. э́ліпс, э́ліпсіс, п. ч. слц. вл. elipsa, болг. м. е́липса, схв. елùпса, слн. elípsa;

очевидно, семантично видозмінене запозичення з східнороманських мов;

пор. молд. ли́псэ «вада, недолік», рум. lípsā˘ «тс.», що є віддієслівними іменниками від липси (lipsí) «віднімати, позбавляти, бракувати», запозиченого з болгарської мови;

болг. ли́псвам «бути відсутнім, зникати, не вистачати», ли́пса «відсутність, брак» походять від нгр. ἔλειψα, аориста від дієслова нгр. λείπω «бути відсутнім, залишати», гр. λείπω «залишаю», до якого зводиться й укр. е́ліпс – Vincenz 4;

СДЕЛМ 237;

DLRM 461;

БЕР III 416 – 417;