ЕЛЕМЕНТАРНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

елеме́нт

запозичено в середні віки з латинської мови безпосередньо, а в новіші часи – повторно, очевидно, через німецьку мову;
нвн. Elemént походить від лат. elementum «елемент; стихія; (давніше) літера; (перен.) початок навчання», етимологічно нез’ясованого;
можливо, через проміжну форму *elepantum «літера з слонової кістки для навчання грамоти» пов’язане з гр. ἐλέφαντα, знах. в. одн. від ἐλέφας «слон, слонова кістка», і зазнало звукової зміни під впливом етруської мови;
свого пізнішого значення «елемент; стихія» слово набуло як калька гр. στοιχεĩον «тс.; (одна з літер, розташованих у певному порядку)», похідного від στείχω «крокую, іду»;
р. бр. элеме́нт, п. ч. вл. нл. слц. element, болг. м. елеме́нт, схв. елèмен(а)т, слн. elemènt;
Фонетичні та словотвірні варіанти

елемента (XVI ст.)
елемента́рний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
элеме́нт білоруська
елеме́нт болгарська
element верхньолужицька
ἐλέφαντα грецька
στοιχεĩον «тс.; (одна з літер, розташованих у певному порядку)» грецька
elementum «елемент; стихія; (давніше) літера; (перен.) початок навчання» латинська
елеме́нт македонська
element нижньолужицька
Elemént нововерхньонімецька
element польська
элеме́нт російська
елèмен(а)т сербохорватська
element словацька
elemènt словенська
element чеська
*elepantum «літера з слонової кістки для навчання грамоти» ?
від ἐλέφας «слон, слонова кістка» ?
від ἐλέφας «слон, слонова кістка» ?
від ἐλέφας «слон, слонова кістка» ?
значення «елемент; стихія» ?
στείχω «крокую, іду» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України