ЕЛЕКТРИЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ
еле́ктрика
запозичення з новолатинської наукової мови;
нлат. electrica, утворене англійським лікарем В. Джільбертом (1544–1603) на позначення тіл, які, подібно до бурштину, наелектризовуються від тертя, пов’язане з нлат. ēlectricus «янтарний, властивий янтарю; електричний», похідним від ēlectrum «янтар», що походить від гр. ἤλεκτρον «тс.»;
р. электри́чество, бр. электры́чнасць, п. (розм.) elektryka, elektryczność, ч. слц. elektrika, вл. elektricita, нл. (заст.) elektrica, болг. електри́ка, м. електрика, схв. елèктрика, слн. eléktrika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
електриза́ція
електризува́ти
еле́ктрик
електри́чка
електри́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| электры́чнасць | білоруська |
| електри́ка | болгарська |
| elektricita | верхньолужицька |
| ἤλεκτρον «тс.» | грецька |
| електрика | македонська |
| elektrica (заст.) | нижньолужицька |
| electrica | новолатинська |
| ēlectricus «янтарний, властивий янтарю; електричний» | новолатинська |
| elektryka (розм.) | польська |
| elektryczność (розм.) | польська |
| электри́чество | російська |
| елèктрика | сербохорватська |
| elektrika | словацька |
| eléktrika | словенська |
| elektrika | чеська |
| Джільбертом (1544--1603) | ? |
| ēlectrum «янтар» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України