ЕЛЕГІЙНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
еле́гія
запозичено з німецької мови, очевидно, через посередництво польської;
н. Elegíe, як і фр. élégie, англ. elegy, походить від лат. elegīa, яке зводиться до гр. ἐλεγεία «елегія», первісно «жалібна пісня», похідного від ἔλεγος «голосіння», етимологічно неясного;
р. эле́гия, бр. эле́гія, п. elegia, ч. elegie, слц. elégia, вл. elegija, болг. еле́гия, м. елегија, схв. èлēгија, слн. elegíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
елегі́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| elegy | англійська |
| эле́гія | білоруська |
| еле́гия | болгарська |
| elegija | верхньолужицька |
| ἐλεγεία «елегія» | грецька |
| elegīa | латинська |
| елегија | македонська |
| Elegíe | німецька |
| elegia | польська |
| эле́гия | російська |
| èлēгија | сербохорватська |
| elégia | словацька |
| elegíja | словенська |
| élégie | французька |
| elegie | чеська |
| первісно «жалібна пісня» | ? |
| ἔλεγος «голосіння» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України