ЕЛЕВАТОРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
елева́тор
очевидно, запозичення з німецької мови;
н. Elevátor походить від пізньолат. ēlevātor «підіймач», пов’язаного з ēlevāre «підіймати, обирати», утвореним з префікса ē- (ex-) «з-, ви-» і дієслова levāre «підіймати, полегшувати», пов’язаного з levis «легкий», спорідненим з псл. Iьgъkъ «легкий», укр. ле́гки́й;
р. элева́тор, бр. элева́тар, п. вл. elewator, ч. слц. слн. elevátor, болг. м. елева́тор, схв. елèвāтор;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| элева́тар | білоруська |
| елева́тор | болгарська |
| elewator | верхньолужицька |
| елева́тор | македонська |
| Elevátor | німецька |
| ēlevātor «підіймач» | пізньолатинська |
| elewator | польська |
| Iьgъkъ «легкий» | праслов’янська |
| елèвāтор | сербохорватська |
| elevátor | словацька |
| elevátor | словенська |
| ле́гки́й | українська |
| elevátor | чеська |
| ēlevāre «підіймати, обирати» | ? |
| ē- «з-, ви-» (ex-) | ? |
| levāre «підіймати, полегшувати» | ? |
| levis «легкий» | ? |
| элева́тор | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України