ЕКСТЕРНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ексте́рн «той, хто складає іспити в навчальному закладі, не навчаючись у ньому»
запозичення з французької мови;
фр. externe «тс.» походить від лат. externus «зовнішній; чужий, сторонній», пов’язаного з exterus (exter) «тс.», утвореним від прийменника ex «з, від» за допомогою суфікса -teroна позначення місця, спорідненого з гр. -τερο- (δεξι-τερός «правий»), дінд. -tara(дінд. án-tarah «внутрішній»);
споріднене з дірл. s-echtair, an-echtair «назовні, ззовні» (‹*eks-tri або *eks-teri);
р. эксте́рн, бр. экстэ́рн, п. ekstern, ч. externí «зовнішній», слц. externý «тс.», болг. екстерна́т, м. екстерен, схв. èкстернӣ, слн. eksterníst «екстерн»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
екстерна́т
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
экстэ́рн | білоруська |
екстерна́т | болгарська |
-τερο- (δεξι-τερός «правий») | грецька |
án-tarah «внутрішній» | давньоіндійська |
s-echtair | давньоірландська |
externus «зовнішній; чужий, сторонній» | латинська |
екстерен | македонська |
ekstern | польська |
эксте́рн | російська |
èкстернӣ | сербохорватська |
externý «тс.» | словацька |
eksterníst «екстерн» | словенська |
externe «тс.» | французька |
externí «зовнішній» | чеська |
-teroна | ? |
án-tarah «внутрішній» | ? |
an-echtair «назовні, ззовні» (‹*eks-tri або *eks-teri) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України