ЕКСТАТИЧНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

екста́з

запозичення з французької мови;
фр. extase «екстаз, захоплення» запозичене з латинської мови;
лат. церк. extasis «тс.» походить від гр. ἔκστασις «зміщення, переміщення, відхід, несамовитість, екстаз»,пов’язаного з дієсловом ἐξίστημι «зміщувати, виводити, розладнувати, робити несамовитим», утвореним з префікса ἐξ «із-, ви-», спорідненого з лат. ех«тс.», псл. iz-, укр із-, і дієслова ἵστημι «стою», спорідненого з псл. stati, укр. ста́ти;
р. бр. экста́з, п. вл. ekstaza, ч. extase, extáze, слц. extáza, болг. екста́з, м. екста́з, екста́за, схв. екста́за, слн. ekstáza;
Фонетичні та словотвірні варіанти

екстати́чний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
экста́з білоруська
екста́з болгарська
ekstaza верхньолужицька
ἔκστασις «зміщення, переміщення, відхід, несамовитість, екстаз» грецька
extasis «тс.» латинська
ех «тс.» латинська
екста́з македонська
ekstaza польська
iz- праслов’янська
stati праслов’янська
экста́з російська
екста́за сербохорватська
extáza словацька
ekstáza словенська
ста́ти українська
екста́за українська
extase «екстаз, захоплення» французька
extase чеська
extáze чеська
extasis «тс.» ?
ἐξίστημι «зміщувати, виводити, розладнувати, робити несамовитим» ?
ἐξ «із-, ви-» ?
із- ?
ἵστημι «стою» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України