ЕКСТАТИЧНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
екста́з
запозичення з французької мови;
фр. extase «екстаз, захоплення» запозичене з латинської мови;
лат. церк. extasis «тс.» походить від гр. ἔκστασις «зміщення, переміщення, відхід, несамовитість, екстаз»,пов’язаного з дієсловом ἐξίστημι «зміщувати, виводити, розладнувати, робити несамовитим», утвореним з префікса ἐξ «із-, ви-», спорідненого з лат. ех«тс.», псл. iz-, укр із-, і дієслова ἵστημι «стою», спорідненого з псл. stati, укр. ста́ти;
р. бр. экста́з, п. вл. ekstaza, ч. extase, extáze, слц. extáza, болг. екста́з, м. екста́з, екста́за, схв. екста́за, слн. ekstáza;
Фонетичні та словотвірні варіанти
екстати́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| экста́з | білоруська |
| екста́з | болгарська |
| ekstaza | верхньолужицька |
| ἔκστασις «зміщення, переміщення, відхід, несамовитість, екстаз» | грецька |
| extasis «тс.» | латинська |
| ех «тс.» | латинська |
| екста́з | македонська |
| ekstaza | польська |
| iz- | праслов’янська |
| stati | праслов’янська |
| экста́з | російська |
| екста́за | сербохорватська |
| extáza | словацька |
| ekstáza | словенська |
| ста́ти | українська |
| екста́за | українська |
| extase «екстаз, захоплення» | французька |
| extase | чеська |
| extáze | чеська |
| extasis «тс.» | ? |
| ἐξίστημι «зміщувати, виводити, розладнувати, робити несамовитим» | ? |
| ἐξ «із-, ви-» | ? |
| із- | ? |
| ἵστημι «стою» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України