ЕКСПЕРИМЕНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
експериме́нт
запозичення з латинської мови;
лат. experīmentum «дослід, спроба» пов’язане з ехреrīrī «робити спробу, досліджувати, вивчати», утвореним з префікса ex- «з-, від-» і дієслова *реrīrī, пов’язаного з perītus «досвідчений, вмілий», perīculum «дослід, спроба» і спорідненого з гр. πεĩρος «тс.», ἔμπειρος «досвідчений», а також з вірм. p‘orj «дослід», гот. faírina «вина», двн. fār «переслідування, небезпека»;
сумнівним видається припущення (Фасмер IV 516) про німецьке посередництво запозичення;
р. экспериме́нт, бр. эксперыме́нт, п. eksperyment, ч. слц. experiment, вл. eksperiment, болг. м. експериме́нт, схв. експерùмен(а)т, слн. eksperimènt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
експеримента́льний
експеримента́тор
експеримента́торство
експериментува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| эксперыме́нт | білоруська |
| експериме́нт | болгарська |
| eksperiment | верхньолужицька |
| p'orj «дослід» | вірменська |
| faírina «вина» | готська |
| πεĩρος «тс.» | грецька |
| fār «переслідування, небезпека» | давньоверхньонімецька |
| experīmentum «дослід, спроба» | латинська |
| експериме́нт | македонська |
| eksperyment | польська |
| экспериме́нт | російська |
| експерùмен(а)т | сербохорватська |
| experiment | словацька |
| eksperimènt | словенська |
| experiment | чеська |
| ехреrīrī «робити спробу, досліджувати, вивчати» | ? |
| ex- «з-, від-» | ? |
| *реrīrī | ? |
| perītus «досвідчений, вмілий» | ? |
| perīculum «дослід, спроба» | ? |
| ἔμπειρος «досвідчений» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України