ЕКСПЕДИТОРИ — ЕТИМОЛОГІЯ
експеди́ція
запозичення з французької мови;
фр. expédition походить від лат. expedītio «воєнний похід; установлення; приведення в порядок», пов’язаного з дієсловом expedio «розплутую, розв’язую, звільняю; приводжу в бойовий порядок, підготовляю», утвореним за допомогою префікса ex- «ви-, з-» від іменника *pedis «пута», пов’язаного з pes (pedis) «нога»;
р. экспеди́ция, бр. экспеды́цыя, п. ekspedycja, ч. expedice, слц. expedícia, вл. ekspedicija, болг. експеди́ция, м. схв. експеди́ција, слн. ekspedícija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
експеди́рувати
експеди́тор
експедиці́йний
експедиція
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| экспеды́цыя | білоруська |
| експеди́ция | болгарська |
| ekspedicija | верхньолужицька |
| expedītio «воєнний похід; установлення; приведення в порядок» | латинська |
| експеди́ција | македонська |
| ekspedycja | польська |
| експеди́ција | сербохорватська |
| expedícia | словацька |
| ekspedícija | словенська |
| expédition | французька |
| expedice | чеська |
| expedio «розплутую, розв’язую, звільняю; приводжу в бойовий порядок, підготовляю» | ? |
| ex- «ви-, з-» | ? |
| *pedis «пута» | ? |
| экспеди́ция | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України