ЕКСКУРСАНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
екску́рсія
запозичення з західноєвропейських мов;
н. Exkursión, фр. англ. excursion походять від лат. excursio «вибігання вперед, вилазка, поїздка, екскурсія», пов’язаного з дієсловом excurro «вибігаю, від’їжджаю, подорожую, роблю екскурсію», утвореним з префікса ex- «із-, ви-» і дієслова curro «біжу»;
р. экску́рсия, бр. эхску́рсія, п. ekskursja, ч. exkurse, exkurze, слн. exkurzia, вл. ekskursija, болг. екску́рзия, м. екскурзија, схв. екскỳрзија, слн. ekskúrzija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
екскурса́нт
екскурсі́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| excursion | англійська |
| эхску́рсія | білоруська |
| екску́рзия | болгарська |
| ekskursija | верхньолужицька |
| excursio «вибігання вперед, вилазка, поїздка, екскурсія» | латинська |
| екскурзија | македонська |
| Exkursión | німецька |
| ekskursja | польська |
| экску́рсия | російська |
| екскỳрзија | сербохорватська |
| exkurzia | словенська |
| ekskúrzija | словенська |
| excursion | французька |
| exkurse | чеська |
| exkurze | чеська |
| excurro «вибігаю, від’їжджаю, подорожую, роблю екскурсію» | ? |
| ex- «із-, ви-» | ? |
| curro «біжу» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України