ЕКЗОТИЧНА — ЕТИМОЛОГІЯ
екзо́тика
очевидно, запозичення з російської мови, в якій могло бути утворене від прикметника экзоти́ческий (за аналогією до відношень типу лири́ческий – ли́рика, физи́ческий – фи́зика і под.), що походить від фр. exotique «екзотичний», яке через лат. exōticus «іноземний, чужинний» зводиться до гр. ἐξωτικός «тс.», пов’язаного з прислівником ἔξ ω «ззовні, знадвору», похідним від ἔξ «від, з», спорідненого з лат. ex, псл. iz, укр. із, з;
р. экзо́тика, бр. экзо́тыка, п. egzotyka, ч. слц. exotika, вл. eksotika, болг. екзо́тика, м. егзотика, схв. егзотика, слн. eksótika;
Фонетичні та словотвірні варіанти
екзо́ти
екзоти́чний
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
экзо́тыка | білоруська |
екзо́тика | болгарська |
eksotika | верхньолужицька |
ἐξωτικός «тс.» | грецька |
exōticus «іноземний, чужинний» | латинська |
ex | латинська |
егзотика | македонська |
egzotyka | польська |
iz | праслов’янська |
экзо́тика | російська |
егзотика | сербохорватська |
exotika | словацька |
eksótika | словенська |
із | українська |
exotique «екзотичний» | французька |
exotika | чеська |
экзоти́ческий (за аналогією до відношень типу лири́ческий -- ли́рика, физи́ческий -- фи́зика і под.) | ? |
ω «ззовні, знадвору» | ? |
ἔξ «від, з» | ? |
з | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України