ЕКВІВАЛЕНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
еквівале́нт
запозичення з західноєвропейських мов;
нім. Äquivalént, фр. équivalent, англ. equivalent походять від пізньолат. aequivalēns (род. в. aequivalentis) «рівноцінний», утвореного з основи прикметника aequus «рівний» і дієприкметника valēns від дієслова valēre «бути сильним; важити; мати ціну, бути вартим»;
р. эквивале́нт, бр. эквівале́нт, п. вл. ekwiwalent, ч. слц. ekvivalent, болг. м. еквивале́нт, схв. еквивàлен(а)т, слн. ekvivalènt;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| equivalent | англійська |
| эквівале́нт | білоруська |
| еквивале́нт | болгарська |
| ekwiwalent | верхньолужицька |
| еквивале́нт | македонська |
| Äquivalént | німецька |
| aequivalēns «рівноцінний» (род. в. aequivalentis) | пізньолатинська |
| ekwiwalent | польська |
| еквивàлен(а)т | сербохорватська |
| ekvivalent | словацька |
| ekvivalènt | словенська |
| équivalent | французька |
| ekvivalent | чеська |
| aequus «рівний» | ? |
| valēre «бути сильним; важити; мати ціну, бути вартим» | ? |
| эквивале́нт | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України