ЕВОЛЮЦІЙНИХ — ЕТИМОЛОГІЯ
еволю́ція
запозичено з латинської мови книжним шляхом;
лат. ēvolūtio «розвиток, розгортання» пов’язане з дієсловом ēvolvo «розвиваю, розгортаю, розкочую», утвореним за допомогою префікса ē- (ex) «з-» від дієслова volvo «кочу, обертаю, валю», спорідненого з гр. ἐλύω «в’ю, згинаю», лит. vélti «валяти, м’яти», псл. valiti, укр. вали́ти;
р. эволю́ция, бр. эвалю́цыя, п. ewolucja, ч. evoluce, слц. evolúcia, вл. ewolucija, болг. еволю́ция, м. схв. еволу́ција, слн. evolúcija;
Фонетичні та словотвірні варіанти
еволюці́йний
еволюціоні́зм
еволюціоні́ст
еволюціоністи́чний
еволюціонува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
эвалю́цыя | білоруська |
еволю́ция | болгарська |
ewolucija | верхньолужицька |
ἐλύω «в’ю, згинаю» | грецька |
ēvolūtio «розвиток, розгортання» | латинська |
vélti «валяти, м’яти» | литовська |
еволу́ција | македонська |
ewolucja | польська |
valiti | праслов’янська |
эволю́ция | російська |
еволу́ција | сербохорватська |
evolúcia | словацька |
evolúcija | словенська |
вали́ти | українська |
evoluce | чеська |
ēvolvo «розвиваю, розгортаю, розкочую» | ? |
ē- «з-» (ex) | ? |
volvo «кочу, обертаю, валю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України