ЕВКАЛІПТАМ — ЕТИМОЛОГІЯ

евкалі́пт «Eucalyptus L.» (бот.)

наукова назва, засвоєна з новолатинської ботанічної номенклатури;
нлат. eucalyptus утворено в 1788 р. французьким ботаніком Лерітьє де Брютелем з основ грецьких слів έύς «добрий», спорідненого з хет. aššuš, дінд. vásuḥ «тс.» (іє. *(u)esu-), і καλυπτός «укритий», пов’язаного з дієсловом καλόπτω «обгортаю, укриваю, ховаю», спорідненим з дірл. celim «ховаю», двн. helan «приховувати, покривати», гот. huljan «покривати» (іє. *kel- «ховати»);
свою назву (букв. «добре вкритий») рослина одержала за властивість зберігати пелюстки закритими навіть під час цві тіння;
р. эвкали́пт, бр эўкалі́пт, π. eukaliptus, ч. eukalypt, слц. eukalyptus, вл. eukalyptowc, болг. евкали́пт, схв. еукалùптус, слн. evkalípt;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
евкали́пт болгарська
eukalyptowc верхньолужицька
huljan «покривати» (іє. *kel- «ховати») готська
helan «приховувати, покривати» давньоверхньонімецька
vásuḥ «тс.» (іє. *($u) давньоіндійська
celim «ховаю» давньоірландська
eucalyptus новолатинська
έύς «добрий» російська
эвкали́пт російська
еукалùптус сербохорватська
eukalyptus словацька
evkalípt словенська
эўкалі́пт українська
aššuš хетська
eukalypt чеська
esu- ?
καλυπτός «укритий» ?
καλόπτω «обгортаю, укриваю, ховаю» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України