ДІЛОВИТІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ді́ло
псл. dělo «робота; результат роботи», найімовірніше, утворене від дієслова děti за допомогою суфікса -lo (пор. з цим же суфіксом укр. ві́яло від ві́яти, р. одея́ло від одѣяти, болг. опело́ «похоронна відправа» від опе́я і под.);
тоді спорідненими є лит. padelis «покладок, яйце, підкладене в гніздо», priedėle «додаток», дісл. dalidun «здійснили», можливо, і dœll «легкий; ввічливий»;
зіставляється також з лит. daile «мистецтво; ремесло», dailùs «витончений, гарний», rata-dailė «колісник» (пор. стсл. дрѣводѣлга «тесля»), лтс. dailš «гарний» (Топоров 339–340; Būga RR I 436–437; Брандт РФВ 21, 220; Pott KZ 6, 33, проти – Sławski І 190);
р. м. де́ло, бр. дзе́ла, др. дѣло, п. dzieło «справа, робота», działo «гармата», ч. dílo «справа, робота», dělo «гармата», слц. dielo «робота, витвір», вл. dźěło, нл. źěło, полаб. ďolü «тс.», болг. де́ло, дя́ло, схв. дјȅло, слн. délo, стсл. дѢло;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безді́лля
безді́льний
«недіяльний, лінивий»
безді́льник
бездільнича́ти
діла́льний
діла́тель
«працівник»
ді́ла́ти
ді́лний
«робочий»
ділни́к
«працьовитий чоловік»
ділни́ця
«працьовита жінка»
ділови́й
ділови́тий
діло́к
дільни́й
«тс.»
ді́льник
«тс.»
дільня́
«кімната для роботи»
діля́га
діля́цтво
діля́цький
доді́льний
«діловий; працьовитий»
заді́л
(техн.)
заділува́ти
«заховати»
зді́ливий
«послужливий»
зді́лишливий
«тс.»
зді́лка
«факти»
зді́льний
зді́льниця
«мастачка, майстерниця»
незділивий
підді́льний
«штучний»
проділа́ти
«проробити, пробити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дзе́ла | білоруська |
| де́ло | болгарська |
| dźěło | верхньолужицька |
| dalidun «здійснили» | давньоісландська |
| дѣло | давньоруська |
| dailš «гарний» | латиська |
| padelis «покладок, яйце, підкладене в гніздо» | литовська |
| daile «мистецтво; ремесло» | литовська |
| де́ло | македонська |
| źěło | нижньолужицька |
| ďolü «тс.» | полабська |
| dzieło «справа, робота»«гармата» | польська |
| działo «справа, робота»«гармата» | польська |
| dělo «робота; результат роботи» | праслов’янська |
| де́ло | російська |
| дјȅло | сербохорватська |
| dielo «робота, витвір» | словацька |
| délo | словенська |
| дѢло | старослов’янська |
| дя́ло | українська |
| dílo «справа, робота»«гармата» | чеська |
| dělo «справа, робота»«гармата» | чеська |
| -lo (пор. з цим же суфіксом укр. ві́яло від ві́яти, р. одея́ло від одѣяти, болг. опело́ «похоронна відправа» від опе́я і под.) | ? |
| priedėle «додаток» | ? |
| dœll «легкий; ввічливий» | ? |
| dailùs «витончений, гарний» | ? |
| rata-dailė «колісник» (пор. стсл. дрѣводѣл$га «тесля») | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України