ДІАМАНТІВ — ЕТИМОЛОГІЯ
діама́нт
запозичення з середньолатинської мови;
слат. diamās (зн. в. diamantem) «алмаз, діамант» походить від гр. ἀδάμας (род. в. ἀδάμαντος) «твердий метал, сплав, сталь (?)» неясного походження;
у середньолатинській мові початок слова dia- з’явився під впливом гр. διαφανής «прозорий»;
р. болг. диамант, бр. дыямэ́нт, п. diament, ч. слц. вл. diamánt, м. дијама́нт, схв. дијàмант, слн. diamant, démant;
Фонетичні та словотвірні варіанти
диамент
(XVII ст.)
дияме́нт
діоментъ
дітменто́вий
діяме́нт
діяменто́вий
діяментъ
дыяментъ
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дыямэ́нт | білоруська |
| диамант | болгарська |
| diamánt | верхньолужицька |
| ἀδάμας «твердий метал, сплав, сталь (?)» (род. в. ἀδάμαντος) | грецька |
| διαφανής «прозорий» | грецька |
| дијама́нт | македонська |
| diament | польська |
| диамант | російська |
| дијàмант | сербохорватська |
| diamās «алмаз, діамант» (зн. в. diamantem) | середньолатинська |
| diamánt | словацька |
| diamant | словенська |
| démant | словенська |
| diamánt | чеська |
| dia- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України