ДІАЛОГУ — ЕТИМОЛОГІЯ
діа́ло́г
запозичення з грецької мови;
гр. διάλογος «розмова, бесіда» пов’язане з διαλέγω «розмовляю», утвореним з δια- «через; по» та λέγω «говорю»;
форма з наголосом на останньому складі в українській та російській мовах відбиває посередництво західноєвропейських мов (н. Dialóg «діалог», фр. dialogue «тс.»);
р. диало́г, бр. дыяло́г, п. ч. вл. dialog, слц. слн. dialóg, болг. диало́г, м. дијалог, схв. дијàлог;
Фонетичні та словотвірні варіанти
діалога
«розмова; твір у формі розмови двох осіб»
(XVII ст.)
діалогі́чний
діалогъ
діалоґъ
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дыяло́г | білоруська |
| диало́г | болгарська |
| dialog | верхньолужицька |
| διάλογος «розмова, бесіда» | грецька |
| дијалог | македонська |
| dialog | польська |
| диало́г | російська |
| дијàлог | сербохорватська |
| dialóg | словацька |
| dialóg | словенська |
| dialog | чеська |
| διαλέγω «розмовляю» | ? |
| δια- «через; по» | ? |
| λέγω «говорю» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України