ДІАЛЕКТ — ЕТИМОЛОГІЯ
діале́кт
запозичення з грецької мови;
гр. διάλεκτος «мова; розмова; діалект» є похідним від διαλέγω «розмовляю», утвореного за допомогою префікса δια- від λέγω «говорю, називаю», пов’язаного з λόγος «слово, мова»;
р. болг. диале́кт, бр. дыяле́кт, п. ч. слц. вл. dialekt, м. дијалект, схв. дијàлек(а)т, слн. dialékt;
Фонетичні та словотвірні варіанти
діалекта́льний
діалекти́зм
діале́ктний
діялектъ
«мова»
(1596)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дыяле́кт | білоруська |
| диале́кт | болгарська |
| dialekt | верхньолужицька |
| διάλεκτος «мова; розмова; діалект» | грецька |
| дијалект | македонська |
| dialekt | польська |
| диале́кт | російська |
| дијàлек (а)т | сербохорватська |
| dialekt | словацька |
| dialékt | словенська |
| dialekt | чеська |
| διαλέγω «розмовляю» | ? |
| λέγω «говорю, називаю» | ? |
| λόγος «слово, мова» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України