ДЮЖИНАМ — ЕТИМОЛОГІЯ

дю́жина

очевидно, через російське посередництво запозичено з французької мови;
фр. douzaine «дюжина», пов’язане з douze «дванадцять», що походить від лат. duodecim «тс.», утвореного з duo «два», спорідненого з псл. d(ъ)va, укр. два, і decem «десять», спорідненого з псл. desętь, укр. десять, – Шанский ЭСРЯ І 5, 228;
Фасмер І 560;
Преобр. І 209 – 210;
Matzenauer 151;
Dauzat 256;
Walde – Hofm. I 327 – 329, 382 – 383;
р. дю́жина, бр. ту́зін, п. tuzin, ч. слц. tucet, болг. дузи́на, м. дузена, схв. тỳце, слн. dúcat;
Фонетичні та словотвірні варіанти

недю́жинний
подю́жинний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ту́зін білоруська
дузи́на болгарська
duodecim «тс.» латинська
дузена македонська
tuzin польська
d(ъ)va праслов’янська
desętь праслов’янська
дю́жина російська
тỳце сербохорватська
tucet словацька
dúcat словенська
два українська
десять українська
douzaine «дюжина» французька
tucet чеська
douze «дванадцять» ?
duo «два» ?
decem «десять» ?
І ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України