ДУРИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ба́йду́р «зальотник, джиґун, залицяльник, ловелас»
очевидно, складне утворення з основ слів ба́яти і дури́ти (див.);
n. [bajdura] «плетун»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ба́яти | ? |
| дури́ти | ? |
| bajdura «плетун» | ? |
дур «дурість; запаморочення; пустощі»
псл. durъ (durьnъ), яке виводять з іє. *dheur-, суфіксального розширення *dheu- «дути, швидко рухатися»;
зіставляють із прус. dūrai «полохливий», гр. ϑoυρoς «стрімкий, несамовитий», ἀϑύρω «граюсь, розважаюсь», ἄθυρμα «гра», лат. furo «шалію; збурююсь», а також з лит. padùrmai «стрімко», padùrmu «бурхливо, поривчасто» (Būga RR І 327 – 328; Bern. І 239; Boisacq 349);
проти останнього зіставлення заперечує Урбутіс (Vilniaus Universiteto Mokslo Darbai XXVI. Kalbotyra I, 1958, 216), пов’язуючи лит. padùrmai, padùrmu з лит. dùrti «колоти, втикати», рос. дыра́, п. dziura;
р. дурь, дурно́й «поганий; [дурний]», бр. дур, дурны́ «поганий», п. dur «несвідомий стан; тиф», durny «дурний», ст. «гордий; шалений», ч. [durný] «дурний», слц. durný «тс.; полохливий; злий», м. [дурли] «ледарює», [дурла] «ледар», схв. дуран «поривчастий, злий», дỳрљив «запальний, гарячкуватий», слн. dúr «дикий», стсл. доурьнъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́дурити
дура́к
дуракува́тий
дурасі́й
дура́ція
дура́чество
дурба́р
«дурень»
ду́рбас
дурби́ло
«тс.»
ду́рень
дуре́ньство
дуре́па
дуриле́й
«дурість»
дури́нда
дури́ти
дури́чка
«обман»
ду́рість
дурі́ти
дурі́ть
«клянчити»
ду́рка
дуркова́тий
дурми́ло
«велика і дурна людина»
дурналю́ка
«тс.»
ду́рнас
дурне́ча
дурни́й
ду́рник
дурни́ло
дурни́на
«дурість»
дурни́ця
дурни́чка
«дрібниця»
дурні́сінький
ду́рність
дурні́ти
дурні́шати
ду́рно
«даремно»
дурнова́нь
дурно́віч
«дурень»
(з п.)
дурно́та
дурнува́ти
«бути без ужитку; дуріти»
дурнува́тий
дурню́ха
«нервова гарячка»
дурня́
«дурень»
дурня́к
дурня́чка
«тс.»
дуро́нда
«дурень»
ду́рочка
ду́рощі
ду́рячий
«ледачий»
заду́ркати
заду́рно
«даремно»
здурня́ти
здуру
надду́ристий
«гарячий; запальний»
обду́р
обду́рка
о́дур
оду́рливий
приду́pyватий
при́дур
приду́ркуватий
приду́рюватися
удурні
«даремно»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дур | білоруська |
| ϑoυρoς «стрімкий, несамовитий» | грецька |
| *dheur- | індоєвропейська |
| furo «шалію; збурююсь» | латинська |
| padùrmai «стрімко» | литовська |
| padùrmai | литовська |
| dùrti «колоти, втикати» | литовська |
| дурли «ледарює» | македонська |
| dziura | польська |
| dur «несвідомий стан; тиф»«дурний» | польська |
| durny «несвідомий стан; тиф»«дурний» | польська |
| durъ (durьnъ) | праслов’янська |
| dūrai «полохливий» | прусська |
| дыра́ | російська |
| дурь | російська |
| дуран «поривчастий, злий» | сербохорватська |
| durný «тс.; полохливий; злий» | словацька |
| dúr «дикий» | словенська |
| доурьнъ | старослов’янська |
| дурно́й «поганий; [дурний]» | українська |
| дурны́ «поганий» | українська |
| дурла «ледар» | українська |
| дỳрљив «запальний, гарячкуватий» | українська |
| durný «дурний» | чеська |
| *dheu- «дути, швидко рухатися» | ? |
| ἀϑύρω «граюсь, розважаюсь» | ? |
| ἄθυρμα «гра» | ? |
| padùrmu «бурхливо, поривчасто» | ? |
дуре́ць «пажитниця п’янка, дурійка, Lolium temulentum L.» (бот.)
назви зумовлені отруйними властивостями рослин;
похідні утворення від дури́ти, дурі́ти, дурни́й;
р. [дуpáxá] «буяхи», [дурни́ка] «тс.; блекота», бр. [дурні́ка] «буяхи», [дурні́ца, дурні́чнік] «тс.», п. durnica «пажитниця п’янка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дуре́ці
«блекота, Hyoscyamus niger L.; медунка, Pulmonaria obscure Dum. ЛексПол»
дури́ця
«тс. ВеНЗн; блекота, Hyoscyamus niger L.»
дурі́йка
«тс.»
дурне́ц
«тс.»
дурні́ца
«буяхи, Vaccinium uliginosum L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дурні́ка «буяхи» | білоруська |
| durnica «пажитниця п’янка» | польська |
| дурни́ка «тс.; блекота» | українська |
| дурні́ца | українська |
| дурні́чнік «тс.» | українська |
| дури́ти | ? |
| дурі́ти | ? |
| дурни́й | ? |
| дуpáxá «буяхи» | ? |
дуре́ць «волове око, Troglodytes parvulus» (орн.)
похідні утворення від основи дури́ти;
назва зумовлена, очевидно, особливостями поведінки чи характером співу птаха;
пор. інші його назви: [дуриба́ба, дури́бабка, дурихло́пчик, дури́світ, дуро́світ, зводі́й, облу́да, блу́дик];
Фонетичні та словотвірні варіанти
дури́льце
ду́рич
дурі́йчик
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дури́ти | ? |
| інші | ? |
дурма́н «одуряючий засіб; [дурна людина Я]»
пов’язане з дури́ти, дурни́й;
форма зумовлена впливом з боку дурма́н¹ «Datura stramonium L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дурма́нити
дурма́нний
дурманува́тий
«придуркуватий»
одурма́нений
одурма́нливий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дури́ти | ? |
| дурни́й | ? |
| дурма́н «Datura stramonium L.» | ? |
самоду́р «спеціальна снасть для ловлі морської риби; [вудка з 7--10 гачками Дз]»
очевидно, результат видозміни назви [самоде́р] (‹ *сомодер) «знаряддя для вилову сомів» із зближенням другого компонента з основою слова дури́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
самоду́рити
«закидати самодур»
самоду́рщик
«рибалка з самодуром»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| самоде́р «знаряддя для вилову сомів» (‹ *сомодер) | українська |
| дури́ти | українська |
| *сомодер | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України