ДУРЕПУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дуле́ба «дурень»
пов’язане з дулі́би (давньоруське плем’я на Волині);
переосмислення назви, можливо, було підтримане асоціацією з дуре́па;
р. [дуле́б, дуле́бина] «бовдур, дурень», п. [duleb] «тс.», [dulęba] «незграбна людина» (з укр.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| duleb «тс.» | польська |
| дуле́б | російська |
| дуле́бина «бовдур, дурень» | українська |
| dulęba «незграбна людина» (з укр.) | українська |
| дулі́би (давньоруське плем’я на Волині) | ? |
| дуре́па | ? |
дур «дурість; запаморочення; пустощі»
зіставляють із прус. dūrai «полохливий», гр. ϑoυρoς «стрімкий, несамовитий», ἀϑύρω «граюсь, розважаюсь», ἄθυρμα «гра», лат. furo «шалію; збурююсь», а також з лит. padùrmai «стрімко», padùrmu «бурхливо, поривчасто» (Būga RR І 327 – 328; Bern. І 239; Boisacq 349);
проти останнього зіставлення заперечує Урбутіс (Vilniaus Universiteto Mokslo Darbai XXVI. Kalbotyra I, 1958, 216), пов’язуючи лит. padùrmai, padùrmu з лит. dùrti «колоти, втикати», рос. дыра́, п. dziura;
псл. durъ (durьnъ), яке виводять з іє. *dheur-, суфіксального розширення *dheu- «дути, швидко рухатися»;
р. дурь, дурно́й «поганий; [дурний]», бр. дур, дурны́ «поганий», п. dur «несвідомий стан; тиф», durny «дурний», ст. «гордий; шалений», ч. [durný] «дурний», слц. durný «тс.; полохливий; злий», м. [дурли] «ледарює», [дурла] «ледар», схв. дуран «поривчастий, злий», дỳрљив «запальний, гарячкуватий», слн. dúr «дикий», стсл. доурьнъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́дурити
дура́к
дуракува́тий
дурасі́й
дура́ція
дура́чество
дурба́р
«дурень»
ду́рбас
дурби́ло
«тс.»
ду́рень
дуре́ньство
дуре́па
дуриле́й
«дурість»
дури́нда
дури́ти
дури́чка
«обман»
ду́рість
дурі́ти
дурі́ть
«клянчити»
ду́рка
дуркова́тий
дурми́ло
«велика і дурна людина»
дурналю́ка
«тс.»
ду́рнас
дурне́ча
дурни́й
ду́рник
дурни́ло
дурни́на
«дурість»
дурни́ця
дурни́чка
«дрібниця»
дурні́сінький
ду́рність
дурні́ти
дурні́шати
ду́рно
«даремно»
дурнова́нь
дурно́віч
«дурень»
(з п.)
дурно́та
дурнува́ти
«бути без ужитку; дуріти»
дурнува́тий
дурню́ха
«нервова гарячка»
дурня́
«дурень»
дурня́к
дурня́чка
«тс.»
дуро́нда
«дурень»
ду́рочка
ду́рощі
ду́рячий
«ледачий»
заду́ркати
заду́рно
«даремно»
здурня́ти
здуру
надду́ристий
«гарячий; запальний»
обду́р
обду́рка
о́дур
оду́рливий
приду́pyватий
при́дур
приду́ркуватий
приду́рюватися
удурні
«даремно»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дур | білоруська |
| ϑoυρoς «стрімкий, несамовитий» | грецька |
| *dheur- | індоєвропейська |
| furo «шалію; збурююсь» | латинська |
| padùrmai «стрімко» | литовська |
| padùrmai | литовська |
| dùrti «колоти, втикати» | литовська |
| дурли «ледарює» | македонська |
| dziura | польська |
| dur «несвідомий стан; тиф»«дурний» | польська |
| durny «несвідомий стан; тиф»«дурний» | польська |
| durъ (durьnъ) | праслов’янська |
| dūrai «полохливий» | прусська |
| дыра́ | російська |
| дурь | російська |
| дуран «поривчастий, злий» | сербохорватська |
| durný «тс.; полохливий; злий» | словацька |
| dúr «дикий» | словенська |
| доурьнъ | старослов’янська |
| дурно́й «поганий; [дурний]» | українська |
| дурны́ «поганий» | українська |
| дурла «ледар» | українська |
| дỳрљив «запальний, гарячкуватий» | українська |
| durný «дурний» | чеська |
| ἀϑύρω «граюсь, розважаюсь» | ? |
| ἄθυρμα «гра» | ? |
| padùrmu «бурхливо, поривчасто» | ? |
| *dheu- «дути, швидко рухатися» | ? |
мазе́па «неохайна, грубувата або нерозумна людина»
похідне утворення від ма́зати «бруднити»;
до словотвору (формант -еп(а)) пор. дуре́па;
бр. [мазэ́па] «замазура», п. mazepa «плаксій; розтелепа; нечупара, замазура»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мазэ́па «замазура» | білоруська |
| mazepa «плаксій; розтелепа; нечупара, замазура» | польська |
| ма́зати «бруднити» | ? |
| дуре́па | ? |
хурде́па «велика на зріст, невправна людина»
експресивне утворення, можливо, на основі слів ху́рда́ «миршава вівця» та дуре́па;
Фонетичні та словотвірні варіанти
хурде́писько
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ху́рда́ «миршава вівця» | ? |
| дуре́па | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України