ДУПЛУВАТІ — ЕТИМОЛОГІЯ
дупло́
псл. *dupьla/dupьlo «порожнина, дупло», що початково могло бути субстантивованим прикметником (пор. др. доупли «порожнистий»);
споріднене з лтс. duplis, dupis «посуд для солі чи сала», свн. tobel «заглиблення; узвіз», нвн. Tobel «виярок у лісі (горах)», дангл. dūfan «занурюватися»;
іє. *dhoup-/dheup-/dheub- «глибокий, видовбаний», що частіше виступає з суфіксом -b-: лит. daubà «улоговина, узвіз», dùbti «спорожнятися, бути пустим», лтс. dobs «дуплистий», прус. pa-daubis «долина», гот. diups «глибокий», нвн. tief, дісл. diupr «тс.»;
р. дупло́, [дуплë], бр. дупло́, др. дупль «заглиблення; пустота», п. dziupla «дупло», [dupel, dupło, dziupło, dziupel] «тс.», ч. doupě «дупло, нора», [doupa, dupě] «тс.», нл. dupnawjeś «порожніти», dupnjeś «тс.», dupnawy «пустий», болг. ду́пло, ду́пъл «порожнистий», м. дупло «дупло», схв. дýпља «тс.», слн. dúplo, стсл. доуплина «дупло»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
видуплавити
дупелна́вий
дупелна́тий
дупла́вий
дупла́вина
«дупло»
дупла́к
«голубок ВеНЗн; дикий сизий голуб ВеБ»
дуплани́стий
дупла́стий
дупле́
«дупло»
дуплена́вий
дуплена́стий
дуплена́тий
дуплина́вий
дуплина́стий
дуплина́тий
дупли́стий
дупліг
дуплі́й
«порожнисте дерево»
дуплува́тий
дупля́вий
дупля́вина
«дупло»
дупля́к
«дуплясте дерево; колодавулик ЛексПол»
дупля́нка
«вулик з видовбаної колоди; [опеньок, Agaricus ostreatus Ж]»
дупля́стий
дупна́стий
дупча́emuul
здуплавіти
ш
«остовпіти, бути здивованим»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дупло́ | білоруська |
| ду́пло | болгарська |
| diups «глибокий» | готська |
| dūfan «занурюватися» | давньоанглійська |
| diupr «тс.» | давньоісландська |
| дупль «заглиблення; пустота» | давньоруська |
| *dhoup-/dheup-/dheub- «глибокий, видовбаний» | індоєвропейська |
| duplis | латиська |
| dobs «дуплистий» | латиська |
| daubà «улоговина, узвіз» | литовська |
| дупло «дупло» | македонська |
| dupnawjeś «порожніти»«тс.»«пустий» | нижньолужицька |
| dupnjeś «порожніти»«тс.»«пустий» | нижньолужицька |
| dupnawy «порожніти»«тс.»«пустий» | нижньолужицька |
| Tobel «виярок у лісі (горах)» | нововерхньонімецька |
| tief | нововерхньонімецька |
| dziupla «дупло» | польська |
| *dupьla/dupьlo «порожнина, дупло» | праслов’янська |
| pa-daubis «долина» | прусська |
| дупло́ | російська |
| дýпља «тс.» | сербохорватська |
| tobel «заглиблення; узвіз» | середньоверхньнімецька |
| dúplo | словенська |
| доуплина «дупло» | старослов’янська |
| дуплë | українська |
| dupel «тс.» | українська |
| dupło «тс.» | українська |
| dziupło «тс.» | українська |
| dziupel «тс.» | українська |
| doupa «тс.» | українська |
| dupě «тс.» | українська |
| ду́пъл «порожнистий» | українська |
| doupě «дупло, нора» | чеська |
| dupis «посуд для солі чи сала» | ? |
| -b-: | ? |
| dùbti «спорожнятися, бути пустим» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України