ДУПЛУВАТІ — ЕТИМОЛОГІЯ

дупло́

псл. *dupьla/dupьlo «порожнина, дупло», що початково могло бути субстантивованим прикметником (пор. др. доупли «порожнистий»);
споріднене з лтс. duplis, dupis «посуд для солі чи сала», свн. tobel «заглиблення; узвіз», нвн. Tobel «виярок у лісі (горах)», дангл. dūfan «занурюватися»;
іє. *dhoup-/dheup-/dheub- «глибокий, видовбаний», що частіше виступає з суфіксом -b-: лит. daubà «улоговина, узвіз», dùbti «спорожнятися, бути пустим», лтс. dobs «дуплистий», прус. pa-daubis «долина», гот. diups «глибокий», нвн. tief, дісл. diupr «тс.»;
р. дупло́, [дуплë], бр. дупло́, др. дупль «заглиблення; пустота», п. dziupla «дупло», [dupel, dupło, dziupło, dziupel] «тс.», ч. doupě «дупло, нора», [doupa, dupě] «тс.», нл. dupnawjeś «порожніти», dupnjeś «тс.», dupnawy «пустий», болг. ду́пло, ду́пъл «порожнистий», м. дупло «дупло», схв. дýпља «тс.», слн. dúplo, стсл. доуплина «дупло»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

видуплавити
дупелна́вий
дупелна́тий
дупла́вий
дупла́вина «дупло»
дупла́к «голубок ВеНЗн; дикий сизий голуб ВеБ»
дуплани́стий
дупла́стий
дупле́ «дупло»
дуплена́вий
дуплена́стий
дуплена́тий
дуплина́вий
дуплина́стий
дуплина́тий
дупли́стий
дупліг
дуплі́й «порожнисте дерево»
дуплува́тий
дупля́вий
дупля́вина «дупло»
дупля́к «дуплясте дерево; колодавулик ЛексПол»
дупля́нка «вулик з видовбаної колоди; [опеньок, Agaricus ostreatus Ж]»
дупля́стий
дупна́стий
дупча́emuul
здуплавіти
ш «остовпіти, бути здивованим»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дупло́ білоруська
ду́пло болгарська
diups «глибокий» готська
dūfan «занурюватися» давньоанглійська
diupr «тс.» давньоісландська
дупль «заглиблення; пустота» давньоруська
*dhoup-/dheup-/dheub- «глибокий, видовбаний» індоєвропейська
duplis латиська
dobs «дуплистий» латиська
daubà «улоговина, узвіз» литовська
дупло «дупло» македонська
dupnawjeś «порожніти»«тс.»«пустий» нижньолужицька
dupnjeś «порожніти»«тс.»«пустий» нижньолужицька
dupnawy «порожніти»«тс.»«пустий» нижньолужицька
Tobel «виярок у лісі (горах)» нововерхньонімецька
tief нововерхньонімецька
dziupla «дупло» польська
*dupьla/dupьlo «порожнина, дупло» праслов’янська
pa-daubis «долина» прусська
дупло́ російська
дýпља «тс.» сербохорватська
tobel «заглиблення; узвіз» середньоверхньнімецька
dúplo словенська
доуплина «дупло» старослов’янська
дуплë українська
dupel «тс.» українська
dupło «тс.» українська
dziupło «тс.» українська
dziupel «тс.» українська
doupa «тс.» українська
dupě «тс.» українська
ду́пъл «порожнистий» українська
doupě «дупло, нора» чеська
dupis «посуд для солі чи сала» ?
-b-: ?
dùbti «спорожнятися, бути пустим» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України