ДУПЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ду́бельт «бекас, дупель, Scolopax major» (орн.)
запозичено з німецької мови, можливо, через посередництво польської;
нім. Doppelschnepfe «подвійний (великий) бекас» є складним словом, перша частина якого (в XVII ст. dubbelt- «подвійний») походить від лат. duplus «тс.» – Richhardt 44;
Фасмер І 554;
Горяев 99;
Brückner 101;
Sł. wyr. obcych 161;
Bern. I 238;
р. ду́пель, ду́бель, бр. ду́пель, п. dubelt «дупель, бекас»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дупель
««тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ду́пель | білоруська |
| duplus «тс.» | латинська |
| Doppelschnepfe «подвійний (великий) бекас» | німецька |
| dubelt «дупель, бекас» | польська |
| ду́пель | російська |
| ду́бель | українська |
| obcych | ? |
| obcych | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України