ДУПА — ЕТИМОЛОГІЯ
ду́па «гузка, зад Г; лівий берег Дністра Ж; нижня частина снопа ЛексПол»
псл. dupa, початково «заглиблення, довбанка», пов’язане з dupьlo (укр. дупло́);
в українській мові з’явилось, мабуть, під впливом польської;
р. [ду́па] «сідниці», п. dupa «зад; тил, низ (воза, скопа)», [dupka] «виїмка в жорнах», [dup] «виїмка, дупло», [dziup, dub’, dziub’] «тс.», [dupny] «спорохнілий, видовбаний», ч. ст. doupa «нора, яма», слц. dúpä «дупло; пора», вл. dupa «отвір, діра», нл. dupa «заглиблення, печера», болг. ду́пе «зад», ду́пка «яма, печера», м. дупка «ямка, заглиблення», схв. дупе «зад», слн. dupa «печера», стсл. доупина «дірка, отвір»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ду́пка
«вид зачіски»
ду́пки
«воловик лікарський, Anchusa officinalis L.»
(ку́рячі)] (бот.)
ду́пний
«належний до заднього проходу»
пі́ддупки
«частина кінської упряжі»
пі́ддупці
«частина воза, у яку вставляється дишель»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ду́пе «зад» | болгарська |
| dupa «отвір, діра» | верхньолужицька |
| дупка «ямка, заглиблення» | македонська |
| dupa «заглиблення, печера» | нижньолужицька |
| dupa «зад; тил, низ (воза, скопа)» | польська |
| dupa | праслов’янська |
| дупе «зад» | сербохорватська |
| dúpä «дупло; пора» | словацька |
| dupa «печера» | словенська |
| доупина «дірка, отвір» | старослов’янська |
| dupka «виїмка в жорнах» | українська |
| dup «виїмка, дупло» | українська |
| dziup «тс.» | українська |
| dub' «тс.» | українська |
| dziub' «тс.» | українська |
| dupny «спорохнілий, видовбаний» | українська |
| ду́пка «яма, печера» | українська |
| doupa «нора, яма» | чеська |
| початково «заглиблення, довбанка» | ? |
| ду́па «сідниці» | ? |
| doupa «нора, яма» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України