ДУЛКО — ЕТИМОЛОГІЯ
ду́ло́ «ствол вогнепальної зброї; передній отвір ствола; ковальський міх»
псл. *du(d)lo «прилад для дуття», похідне від *duti, *dujǫ;
близькі за коренем дінд. dhūliḥ, dhūlī «пил», лат. fūlīgo «сажа», лит. dúlis «туман; порох», dùlkis «пил», лтс. dûlajs, dûlejs «чадний смолоскип»;
р. ду́ло, бр. ду́ла, п. dulec «сигарета», болг. ду́ло, ду́лец «мундштук дудки; водопровідна труба», схв. [дỳло, ду́ло], ду́лац «трубочка, сопілка», слн. dúlec «мундштук»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ду́лко
«мундштук духових інструментів»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ду́ла | білоруська |
| ду́ло | болгарська |
| dhūliḥ | давньоіндійська |
| fūlīgo «сажа» | латинська |
| dûlajs | латиська |
| dúlis «туман; порох» | литовська |
| dulec «сигарета» | польська |
| *du(d)lo «прилад для дуття» | праслов’янська |
| ду́ло | російська |
| дỳло | сербохорватська |
| dúlec «мундштук» | словенська |
| ду́лец «мундштук дудки; водопровідна труба» | українська |
| ду́ло | українська |
| ду́лац «трубочка, сопілка» | українська |
| *duti | ? |
| *dujǫ | ? |
| dhūlī «пил» | ? |
| dùlkis «пил» | ? |
| dûlejs «чадний смолоскип» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України