ДУЕТ — ЕТИМОЛОГІЯ
дуе́т
запозичення з італійської мови – безпосередньо або через німецьку (нім. Duétt);
іт. duetto «спів удвох» походить від лат. duo «два», спорідненого з укр. два;
р. бр. дуэт, п. ч. duet, слц. duo, dueto, болг. м. дуе́т, схв. дует, слн. duét;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дуэт | білоруська |
| дуе́т | болгарська |
| duetto «спів удвох» | італійська |
| duo «два» | латинська |
| дуе́т | македонська |
| duet | польська |
| дует | сербохорватська |
| duo | словацька |
| dueto | словацька |
| duét | словенська |
| два | українська |
| duet | чеська |
| Duétt (нім. Duétt) | ? |
| дуэт | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України