ДУЕЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
дуе́ль
через російську мову запозичено з німецької;
нім. Duéll, очевидно, через фр. duel, походить від слат. duellum «поєдинок, двобій», яке в архаїчний період було звуковим варіантом слова bellum «війна», а пізніше за народною етимологією зблизилося з словом duo «два»;
зіставляється з гр. δηΪός «ворожий», δηϊόω «забиваю; спустошую», дінд. dunṓti «ранить, мучить, палить»;
р. бр. дуэ́ль, ч. слц. duel, болг. дуе́л, м. дуел, схв. дỳел, слн. duél;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дуелі́ст
дуеля́нт
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дуэ́ль | білоруська |
| дуе́л | болгарська |
| δηΪός «ворожий» | грецька |
| dunṓti «ранить, мучить, палить» | давньоіндійська |
| дуел | македонська |
| Duéll | німецька |
| дуэ́ль | російська |
| дỳел | сербохорватська |
| duellum «поєдинок, двобій» | середньолатинська |
| duel | словацька |
| duél | словенська |
| duel | французька |
| duel | чеська |
| bellum «війна» | ? |
| duo «два» | ? |
| δηϊόω «забиваю; спустошую» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України