ДУДУКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

можливо, пов’язане з [ду́нда] «товстун; ледар; дурень; надута людина», болг. ду́нда «товста жінка або дівчина», схв. дýнда (дунда) «дебела жінка», слн. dónda «росла дівчина; лялька», яке зіставляється з лит. dundùlis «товста людина, черевань» (Непокупний Moвозн. 1974/6, 56 – 57; Гутшмидт Сл. и балк. языкозн. 206; Младенов 154);

припускається також (Scherech ZfSlPh 23, 164) можливість запозичення з тюркських мов;

пор. кар. теньтяк «дурень, простак», тэнтэк «тс.; недбаха», тат. тинтәк «дурень», ног. туркм. тентек «тс.», кирг. тентек, «дурень, пустун», чаг. тинтек «дурень», які, можливо, походять від *dudug (пор. узб. дудуг «заїка»);

р. [дунду́к] «безтолкова людина; товстун», [дунду́ля] «бовдур, телепень», вл. dundak «нероба, волоцюга», схв. дудук «бовдур», м. дудук «тс.»*– не зовсім ясне;