ДУДЛИ — ЕТИМОЛОГІЯ

можливо, що вихідною була іменна основа псл. *dudъlo «дуло, трубка», пов’язана з duti «дути» (ЭССЯ 5, 148 – 149);

можливо, давнє звуконаслідувальне утворення, що спочатку відображало смоктання (Machek ESJČ 133), або результат видозміни значення дуді́ти за схожістю дії стиснутих губ;

не зовсім ясне;

р. [ду́до́лить] «тягти, смоктати», [дуди́ть] «тс.», п. dudlić «погано грати на сопілці; дудлити, пити», ч. [dudati] «смоктати», [dudlati] «ссати», [dud(l)ak] «соска», dudel «тс.», схв. дудлити «ссати»;

експресивне утворення, пов’язане з жлу́ктити і ду́длити (див.);

пор. з подібним значенням джу́клити «жадібно пити», дудлити «тс.», р. [джви́кнуть] «ударити прутом; випити чарку горілки», п. dydnǫć się «випити (зокрема горілки)»;

експресивне утворення звуконаслідувального характеру;

очевидно, результат контамінації форм ду́длити і [лиґа́ти] (див.);

експресивне утворення, паралельне до ду́длити «жадібно пити»;

очевидно, результат контамінації слів цмокта́ти і ду́длити;

слц. cmūl’at’ «ссати, плямкати»;