ДУДКО — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники

Слово	Мова
dudùkas	литовська
dudek	польська
dudok «тс.»	словацька
duduk «тс.»	словацька
dudek	чеська
дуда́	?
dudùtis «одуд»	?
dedek	?
vdedek	?
dud	?

ті́тко «одуд, Upupa epops L.» (орн.)

очевидно, звуконаслідувальне утворення, пов’язане з [дудко́, одітут] «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
дудко́ «тс.»	українська
одітут «тс.»	українська

буру́лька «дягель лікарський, Archangelіса officinalis Hoffm.» (бот.)

пов’язане з буру́лька¹ «трубка, дудка»;

назва пояснюється трубчастою формою стебла рослини;

пор. укр. [ду́дник, ду́дошник, веретень], р. [ду́дка, ду́дель], ду́дник «тс.»;

р. [буру́лька] «тс.»;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ду́дка	російська
ду́дель	російська
ду́дник	українська
ду́дошник	українська
веретень	українська
буру́лька «трубка, дудка»	?
ду́дник	?
ду́дошник	?
веретень	?
ду́дник «тс.»	?
буру́лька «тс.»	?

дуда́ «вид сопілки; [нижня частина рукава сорочки Я]»

менш обґрунтоване припущення про запозичення з тюркських мов, пор. тур. крим.-тат. чаг. düdük «дудка, флейта» (Mikl. TEI I 287; Bern. І 233; Lokotsch 43; Шипова 128);

найближче споріднені сx.лит. daudýtė «сопілка», dūdénti «безперервно гудіти», лтс. dudinât «бовкати, бурчати»;

псл. duda «трубка» звуконаслідувального походження;

р. дуда́, ду́дка «сопілка», бр. дуда́ «волинка, сопілка», п. ч. слц. dudy «вид духового інструмента», вл. duda, dudy «волинка», нл. dudy «тс.», схв. дýда, dỳдāљка «сопілка», слн. dúda «волинка»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

дуда́н «стебло рослини з невеликою кількістю листя чи пагонів»

дуда́р

дуда́ритися «чванитися»

дуда́рка «гонориста жінка»

дуда́ти «грати на сопілці»

дуда́шник

ду́ди «обшлаги на рукавах»

дуди́ти

ду́диця «тс.Ж; соломка для плетіння капелюхів; стрілка»

дуді́ти «тс.»

ду́дка «сопілка; трубка; порожнисте стебло рослини»

дудкува́тий

ду́длик «тс.»

ду́дни́к «той, хто виготовляє сопілки або грає на них»

дудува́тий

дудча́стий

наду́дковатий «з порожнистим стеблом»

оду́дкуватий «дудчастий»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
дуда́ «волинка, сопілка»	білоруська
duda «волинка»	верхньолужицька
dudy «волинка»	верхньолужицька
düdük «дудка, флейта»	кримсько-татарська
dudinât «бовкати, бурчати»	латиська
dudy «тс.»	нижньолужицька
dudy «вид духового інструмента»	польська
duda «трубка»	праслов’янська
дуда́	російська
дýда	сербохорватська
dudy «вид духового інструмента»	словацька
dúda «волинка»	словенська
düdük «дудка, флейта»	турецька
ду́дка «сопілка»	українська
dỳдāљка «сопілка»	українська
düdük «дудка, флейта»	чагатайська
dudy «вид духового інструмента»	чеська
düdük «дудка, флейта»	?
daudýtė «сопілка»	?
dūdénti «безперервно гудіти»	?

дуда́ «подать за право хрестити дитину» (іст.)

запозичення з польської мови;

п. [dudek] «монета вартістю 6 польських грошів; гроші взагалі», [dutek, dydek, dytek, detk, detek] «тс.», як і ч. ст. dudek (дрібна монета), слц. dudek, dydky, ст. dudok «тс.», утворилося на основі dudek «одуд» внаслідок жартівливого переосмислення назви орла, зображеного на монеті;

польські форми [dytek, detk, detek] постали як результат зворотного запозичення з німецької мови (нн. Düttke, вн. Düttchen «тс.»);

Фонетичні та словотвірні варіанти

ду́дек «старовинна дрібна польська монета; у старій Польщі плата орендарю при народженні дитини»

ду́дка «гроші взагалі; певна сума, заробіток»

ду́док «тс.»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
dudek «монета вартістю 6 польських грошів; гроші взагалі»	польська
dudek	словацька
dudek (дрібна монета)	чеська
dutek «тс.»	?
dydek «тс.»	?
dytek «тс.»	?
detk «тс.»	?
detek «тс.»	?
dudek (дрібна монета)	?
dydky	?
dudok «тс.»	?
dudek «одуд»	?
dytek (нн. Düttke, вн. Düttchen «тс.»)	?
detk (нн. Düttke, вн. Düttchen «тс.»)	?
detek (нн. Düttke, вн. Düttchen «тс.»)	?

дудва́ «болиголов плямистий, Conium maculatum L.; бутень, Chaerophyllum temulum L. та ін.» (бот.)

вважається запозиченням з угорської мови (ВеЗн 16; Балецкий St. sl. 9/1 – 4, 338);

пов’язується також з дуда́, ду́дка «сопілка; трубка» з огляду на трубчасту будову стебла рослин родини зонтичних (Меркулова 67);

yr. dudva «бур’ян» нез’ясованого походження (Bárczi 54);

не зовсім ясне;

р. [ду́дки] (назви різних рослин родини зонтичних);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ду́дки (назви різних рослин родини зонтичних)	російська
дуда́	?
ду́дка «сопілка; трубка»	?
dudva «бур’ян»	?

ду́дик «невеликий камінець у глині»

можливо, результат видозміни форми [ду́тик] «щось порожнисте» під впливом слова ду́дка «трубка»;

неясне;

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ду́тик «щось порожнисте»	?
ду́дка «трубка»	?

ду́тка «сопло, насадка на кінці повітродувної труби; трубочка, згорток з паперу»

очевидно, запозичення з польської мови;

п. dutka «сопло, насадка на трубі; трубочка, згорток з паперу» походить від свн. dütte, dute «згорток, мішечок з паперу», нвн. Düté, Dute (Tute, Tüte) «тс.; насадка на трубі», Düse «сопло, насадка на повітродувній трубі» (‹t(h)üsel «труба, через яку повітря нагнітається до плавильної печі»);

у німецькій мові виводиться від ч. duše «душа; (тех.) серцевина, ядро»;

Фонетичні та словотвірні варіанти

ду́дка «трубочка, згорток, мішечок з паперу»

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
Düté	нововерхньонімецька
dutka «сопло, насадка на трубі; трубочка, згорток з паперу»	польська
dütte	середньоверхньнімецька
duše «душа; (тех.) серцевина, ядро»	чеська
dute «згорток, мішечок з паперу»	?
Tüte «тс.; насадка на трубі»	?
Düse «сопло, насадка на повітродувній трубі» (‹t(h)	?
üsel «труба, через яку повітря нагнітається до плавильної печі»	?

туту́к «одуд, Upupa epops L.» (орн.)

звуконаслідувальне утворення, паралельне до [ду́до́к] «тс.» (див.);

Етимологічні відповідники

Слово	Мова
ду́до́к «тс.»	українська

Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України