ДУДАРІ — ЕТИМОЛОГІЯ
дуда́ «вид сопілки; [нижня частина рукава сорочки Я]»
псл. duda «трубка» звуконаслідувального походження;
найближче споріднені сx.лит. daudýtė «сопілка», dūdénti «безперервно гудіти», лтс. dudinât «бовкати, бурчати»;
менш обґрунтоване припущення про запозичення з тюркських мов, пор. тур. крим.-тат. чаг. düdük «дудка, флейта» (Mikl. TEI I 287; Bern. І 233; Lokotsch 43; Шипова 128);
р. дуда́, ду́дка «сопілка», бр. дуда́ «волинка, сопілка», п. ч. слц. dudy «вид духового інструмента», вл. duda, dudy «волинка», нл. dudy «тс.», схв. дýда, dỳдāљка «сопілка», слн. dúda «волинка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дуда́н
«стебло рослини з невеликою кількістю листя чи пагонів»
дуда́р
дуда́ритися
«чванитися»
дуда́рка
«гонориста жінка»
дуда́ти
«грати на сопілці»
дуда́шник
ду́ди
«обшлаги на рукавах»
дуди́ти
ду́диця
«тс.Ж; соломка для плетіння капелюхів; стрілка»
дуді́ти
«тс.»
ду́дка
«сопілка; трубка; порожнисте стебло рослини»
дудкува́тий
ду́длик
«тс.»
ду́дни́к
«той, хто виготовляє сопілки або грає на них»
дудува́тий
дудча́стий
наду́дковатий
«з порожнистим стеблом»
оду́дкуватий
«дудчастий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дуда́ «волинка, сопілка» | білоруська |
| duda «волинка» | верхньолужицька |
| dudy «волинка» | верхньолужицька |
| düdük «дудка, флейта» | кримсько-татарська |
| dudinât «бовкати, бурчати» | латиська |
| dudy «тс.» | нижньолужицька |
| dudy «вид духового інструмента» | польська |
| duda «трубка» | праслов’янська |
| дуда́ | російська |
| дýда | сербохорватська |
| dudy «вид духового інструмента» | словацька |
| dúda «волинка» | словенська |
| düdük «дудка, флейта» | турецька |
| ду́дка «сопілка» | українська |
| dỳдāљка «сопілка» | українська |
| düdük «дудка, флейта» | чагатайська |
| dudy «вид духового інструмента» | чеська |
| daudýtė «сопілка» | ? |
| dūdénti «безперервно гудіти» | ? |
| düdük «дудка, флейта» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України