ДУБАС — ЕТИМОЛОГІЯ
дуба́с «великий ніж»
походить, очевидно, від дуб «великий човен», звідки ст. дубас (пор. рум. dubas «великий рибальський човен, шаланда»);
на формі слова, можливо, позначився вплив тур. tombaz «вид річкового човна; понтон; буй, бакен» (пор. Mikl. TEI 2, 178, проти Фасмер II 548);
пор. синонімічні назви у польській мові dub, dubas, dubica, tumbaz, dombaza «вид човна; шхуна, паром»;
р. [дуба́с] «човен, видовбаний із суцільного дерева, баржа», бр. [дуба́с] «великий ніж», п. dubas «тупий ніж» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
дубас
«видовбаний човен, дуб»
(XVIII ст.)
дубасникъ
«власник дубаса»
дубащина
«податок від дубаса»
(XVI ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дуба́с «великий ніж» | білоруська |
dubas «тупий ніж» (з укр.) | польська |
tombaz «вид річкового човна; понтон; буй, бакен» (пор. Mikl. TEI 2, 178, проти Фасмер II 548) | турецька |
дуб «великий човен» | ? |
дубас (пор. рум. dubas «великий рибальський човен, шаланда») | ? |
синонімічні | ? |
dubas | ? |
dubica | ? |
tumbaz | ? |
dombaza «вид човна; шхуна, паром» | ? |
дуба́с «човен, видовбаний із суцільного дерева, баржа» | ? |
дуба́сити «бити, лупцювати; сильно стукати»
очевидно, пов’язане з [дуба́с] «великий ніж; човен, видовбаний з дуба»;
мотивація творення слова і розвиток нового значення неясні;
р. дуба́сить, бр. дуба́сіць, п. [dubasić] (з укр. або бр.) «тс.», слц. dubasiť «тупати, танцювати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дуба́сіць | білоруська |
dubasić «тс.» (з укр. або бр.) | польська |
дуба́сить | російська |
dubasiť «тупати, танцювати» | словацька |
дуба́с «великий ніж; човен, видовбаний з дуба» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України