ДРЯПАЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дря́пати
результат видозміни звукової форми дра́пати і т. д. з експресивним чи, можливо, гіперистичним пом’якшенням р;
р. [дря́пать], слц. driapať;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дряп
(виг.)
дря́п'я
«дрантя»
дря́па
«щітка для розчісування вовни»
дряпа́к
«знаряддя для підпушування землі; [кіготь, подряпина; старий віник]»
дряпакува́ти
«обробляти землю дряпаком»
дряпани́на
дря́патися
дряпа́ч
«тс.»
дря́пець
«той, хто легко видирається на висоту»
дря́пина
дряпі́жка
«здирство; драпіжник»
дряпі́жний
дряпі́жник
«грабіжник, лихвар»
дряпі́жство
дряпі́ка
дряпі́чка
«тс.»
дряпли́вий
дряпня́
«обдирання, шкребіння»
дряпо́та
«обдирання»
дряпоті́ти
дряпу́га
дряпу́чий
подря́пина
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дря́пать | російська |
| driapať | словацька |
| дра́пати | ? |
| з | ? |
| з | ? |
дрябча́к «осот, Cirsium lanceolatum L.» (бот.)
очевидно, пов’язане з дря́пати (пор. р. [дря́бать] «дряпати»);
назва мотивується колючістю рослини (пор. інші її назви: [бодлак, терен свинячий], р. бодя́к, свиной терн, м. бодлика, схв. бȏдаљ, сjекавац, слн. skrbazobca, srpanec, srpje, нім. Kratzdistel);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дря́пати (пор. р. [дря́бать] «дряпати») | ? |
дря́чка «шипшина, Roşa canina L.» (бот.)
пов’язане з дра́ти] назва мотивується колючістю рослини;
пор. схв. дрȁч «терен, колючка», пасjа драча «шипшина»;
пом’якшення р, можливо, викликане аналогією до дря́пати;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дрȁч «терен, колючка» | сербохорватська |
| дра́ти | ? |
| дрȁч «терен, колючка» | ? |
| пасjа драча «шипшина» | ? |
| дря́пати | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України