ДРЮЧОК — ЕТИМОЛОГІЯ

дрюк «кий, палиця»

псл. drǫgb (drǫkъ) «палиця, жердина»;
споріднене з лит. жем. [dránga] «велика жердина», сх.-лит. [drángos] «віз без коліс», дісл. drangr «камінь, що стирчить із землі», drengr «товстий стовбур, палиця», ірл. dringim «піднімаю», кімр. dringo «тс.»;
походження форм з кінцевим -к поряд з -g (-г) неясне;
форми з ю поряд з у в українській мові розвинулися, очевидно, внаслідок впливу говорів з м’якою вимовою р або як гіперизм;
р. [друк, дрюк], бр. друк, др. дручи́ти «мучити, пригнічувати», п. drǫk, drączek, ч. drouh, слц. druk, болг. дръг «стебло, прут», м. драг «палка, жердина», схв. друг, [друга, друк], слн. dróg «жердина, стовп, сходи», стсл. дрѫгь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́дрюкувати «побити дрючком»
друк
дру́чений «мучений»
дручи́на «кийок; обрубок дерева Бі»
дручи́ти «мучити»
дручкови́й
дру́чник «тс.»
дручня́ «насосні важелі»
дручо́к
дру́ччя
дрючи́на
дрючкувати
дрю́чник «полиця, горизонтальна жердина»
дрючо́к
дрю́ччя (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
друк білоруська
дръг «стебло, прут» болгарська
drangr «камінь, що стирчить із землі» давньоісландська
дручи́ти «мучити, пригнічувати» давньоруська
dránga «велика жердина» жемайтське
dringim «піднімаю» ірландська
dringo «тс.» кімрська
dránga «велика жердина» литовська
драг «палка, жердина» македонська
drǫk польська
drączek польська
drǫgb «палиця, жердина» (drǫkъ) праслов’янська
друк російська
друг сербохорватська
druk словацька
dróg «жердина, стовп, сходи» словенська
дрѫгь старослов’янська
дрюк українська
друга українська
друк українська
drouh чеська
drángos «віз без коліс» ?
drengr «товстий стовбур, палиця» ?
(-г) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України