ДРЮКУ — ЕТИМОЛОГІЯ

дрюк «кий, палиця»

форми з ю поряд з у в українській мові розвинулися, очевидно, внаслідок впливу говорів з м’якою вимовою р або як гіперизм;
походження форм з кінцевим -к поряд з -g (-г) неясне;
споріднене з лит. жем. [dránga] «велика жердина», сх.-лит. [drángos] «віз без коліс», дісл. drangr «камінь, що стирчить із землі», drengr «товстий стовбур, палиця», ірл. dringim «піднімаю», кімр. dringo «тс.»;
псл. drǫgb (drǫkъ) «палиця, жердина»;
р. [друк, дрюк], бр. друк, др. дручи́ти «мучити, пригнічувати», п. drǫk, drączek, ч. drouh, слц. druk, болг. дръг «стебло, прут», м. драг «палка, жердина», схв. друг, [друга, друк], слн. dróg «жердина, стовп, сходи», стсл. дрѫгь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́дрюкувати «побити дрючком»
друк
дру́чений «мучений»
дручи́на «кийок; обрубок дерева Бі»
дручи́ти «мучити»
дручкови́й
дру́чник «тс.»
дручня́ «насосні важелі»
дручо́к
дру́ччя
дрючи́на
дрючкувати
дрю́чник «полиця, горизонтальна жердина»
дрючо́к
дрю́ччя (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
друк білоруська
дръг «стебло, прут» болгарська
drangr «камінь, що стирчить із землі» давньоісландська
дручи́ти «мучити, пригнічувати» давньоруська
dránga «велика жердина» жемайтське
dringim «піднімаю» ірландська
dringo «тс.» кімрська
dránga «велика жердина» литовська
драг «палка, жердина» македонська
drǫk польська
drączek польська
drǫgb «палиця, жердина» (drǫkъ) праслов’янська
друк російська
друг сербохорватська
druk словацька
dróg «жердина, стовп, сходи» словенська
дрѫгь старослов’янська
дрюк українська
друга українська
друк українська
drouh чеська
(-г) ?
drángos «віз без коліс» ?
drengr «товстий стовбур, палиця» ?

дриґа́ла «пристрій для підвішування колиски на полі»

неясне;
може бути зіставлене з р. дрога́ «поздовжній брусок, що з’єднує передню і задню осі воза», укр. дро́ги «довгий віз без кузова» або з п. drąg «жердина, важіль», ч. drouh «важіль, колода», болг. дръг «дрючок», схв. ст. друг «тс.», слн. drȏg «жердина, драбина», стсл. држгъ «дрючок», укр. дрюк;
бр. [дрыга́лы] «припасовані до кінців задньої осі воза криві жердини для перевезення колод»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дрыга́лы «припасовані до кінців задньої осі воза криві жердини для перевезення колод» білоруська
дръг «дрючок» болгарська
drąg «жердина, важіль» польська
дрога́ «поздовжній брусок, що з’єднує передню і задню осі воза» російська
друг «тс.» сербохорватська
drȏg «жердина, драбина» словенська
држгъ «дрючок» старослов’янська
дро́ги «довгий віз без кузова» українська
дрюк українська
drouh «важіль, колода» чеська
друг «тс.» ?

дрин «палиця»

очевидно, запозичення з російської мови;
р. [дрын] «дрючок», [дрынд] «кіл» етимологічно неясне, можливо, пов’язане з [дрюк] «дрючок», укр. дрюк, п. drąg «палиця»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
drąg «палиця» польська
дрын «дрючок» російська
дрюк українська
дрынд «кіл» ?
дрюк «дрючок» ?

дру́ґати «сплітати, зв’язувати, обмотувати Ж; скручувати нитку на веретені Шух»

ч. слц. [drugať] «прясти вовну», походить від [druga] «веретено для прядіння вовни», запозиченого із сербохорватської мови;
схв. друга «велике веретено» пов’язане з [друг (друк)] «палиця, жердина», спорідненим з укр. дрюк, стсл. дрѫгъ;
запозичено з чеської чи словацької мови, можливо, через посередництво польської;
п. [drugać] «прясти мотузку з клоччя»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дру́ґа «велике веретено»
друга́лка
друґа́лка
друґа́лниця
друґа́лька «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
drugać «прясти мотузку з клоччя» польська
друга «велике веретено» сербохорватська
drugať «прясти вовну» словацька
дрѫгъ старослов’янська
дрюк українська
drugať «прясти вовну» чеська
druga «веретено для прядіння вовни» ?
друг «палиця, жердина» (др$ук)] ?

задру́тець «мученик, страдальник»

не зовсім ясне;
очевидно, пов’язане з п. zadręczyć «замучити», похідним від dręczyć «мучити», спорідненого з р. [дручи́ть] пригнічувати, засмучувати, мучити, виснажувати, обтяжувати», укр. дрюк;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
zadręczyć «замучити» польська
dręczyć «мучити» польська
дручи́ть російська
дрюк українська

удручи́ти «стомити»

префіксальне утворення від [дручи́ти] «мучити» Бі, пов’язаного з [друк] «велика дерев’яна палиця» Ж, Бі, що є фонетичним варіантом слова дрюк;
спочатку могло означати «побити палицею», а згодом набуло переносних значень «мучити, пригнічувати; втомлювати»;
р. удруча́ть «пригнічувати, засмучувати», удручи́ть, др. удручити «засмутити», дручити «мучити, пригнічувати», п. udręczać «пригнічувати, засмучувати», dręczyć «мучити, знущатися», слн. dročiti «пригнічувати», стсл. оудрѫчити «змучити», оудрѫчєниѥ «умертвіння (плоті)»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
удручити «засмутити» давньоруська
дручити «мучити, пригнічувати» давньоруська
udręczać «пригнічувати, засмучувати»«мучити, знущатися» польська
dręczyć «пригнічувати, засмучувати»«мучити, знущатися» польська
удруча́ть «пригнічувати, засмучувати» російська
удручи́ть російська
dročiti «пригнічувати» словенська
оудрѫчити «змучити» старослов’янська
оудрѫчєниѥ «умертвіння (плоті)» старослов’янська
дручи́ти «мучити» українська
друк «велика дерев’яна палиця» українська
дрюк українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України