ДРОХВА — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, псл. *dropy, род. відм. *dropъve (з наступним переходом pv›f›xv, пор. стсл. оупъвати, п. ufać), поряд з псл. *dropja, *dropь, представленими в західно- і південнослов’янських мовах;

ці форми зводять до іє. *drəpo- «бігти» (за характерною ознакою дрохви, більш здатної до швидкого бігу, ніж до льоту), як споріднені з дінд. dráti «біжить», гр. ἀπο-διδρασκω «тікаю», з формантом -р- ще гр. δραπέτης, δραπών «утікач», дінд. drāpáyati «проганяє, змушує бігти»;

праслов’янська назва реконструюється також (ЭССЯ 5, 125; Machek ESJČ 129) як *dro-pъty, (*dьrо-ръtъvа) букв. «біго-птах», паралельне до kuro-pъty (kuro-pъtъva) «куропатка», або зводиться до тюрк. toγdak «дрохва», монг. togadak «тс.» (Räsänen FUF 29, 196; Добродомов РР 1968/4,100 – 104);

свн. trap, нвн. Trappe «тс.», очевидно, слов’янського походження;

припущення зворотного шляху запозичення (Шелудько ЗО; Горяев 1896, 97) необґрунтоване;

р. дро́фа, драфа́, [дрохва́, дрохва́], бр. драфа́, п. drop, ст. drop’, dropia, ч. drop, ст. droptva, dropfa, drofa, слц. drachva, нл. drop, болг. дро́пла, м. дропка «дика гуска», схв. дрȍпља «дрохва», слн. dróplja «тс.»;