ДРОКУ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дрік «чагарник родини бобових, Genista tinctoria L.» (бот.)
пов’язується з деру́, дра́ти як назва, мотивована колючістю деяких видів цієї рослини (пор. рос. шильная трава, п. drok kolący, drok ciernisty «Genista germanica»), причому припускається можливість зв’язку з рос. [дрок] «буйство худоби, на яку нападають ґедзі», укр. дрік «ґедзь», дрочи́ти;
менш переконливе зіставлення (Преобр. І 197) з сгр. δράκος «дракон»;
р. дрок «дрік», дро́чник, п. drok (gładki), dryk «тс.» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
дрок
«тс. Ж; пень ВеУг»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| drok «тс.» (gładki), dryk (з укр.) | польська |
| дрок «буйство худоби, на яку нападають ґедзі» | російська |
| дрок «дрік» | російська |
| δράκος «дракон» | середньогрецька |
| дрік «ґедзь» | українська |
| дро́чник | українська |
| деру́ | ? |
| дра́ти | ? |
| дрочи́ти | ? |
дрік «певна частина сорочки»
неясне;
дрочи́ти «дражнити, дратувати»
етимологія неясна;
можливо, пов’язане з псл. *dьrati, *derti і відповідає лтс. dracît, dracu «лаяти, ганити», лит. drãkas «сварливий, задерикуватий», dľikti, drinkù «шаленіти, казитися»;
р. [дрочи́ть] «дратувати; пестити, гладити», [дрочи́ться] (про тварину) «упиратися, кидатися, шаленіти», бр. драчея́ «сверблячка», р.-цсл. дрочитисѧ «гордо виступати», дроченье «пиха», п. droczyć się «дражнитися» (з укр.), болг. дро́ча «ледарювати, розважатися», м. дрочи «тс.», стсл. дрочити(сѧ) «бути пихатим», дрочьнъ «сміливий, зухвалий»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дрик
дрік
«ґедзь»
(ент.)
дрікови́ця
«період, коли ґедзі особливо дошкульні для тварин»
дріт
дрок
дро́ки
«глузування, дошкульні жарти»
дрокови́стий
«вередливий, дражливий»
дрокови́ця
«тс.»
дротик
«тс.»
дрочи́тися
«кидатися від укусів ґедзів (про тварину); дражнитися, сердитися»
дрочли́вий
«дратівливий»
здрік
«ґедзь»
здрок
піддро́чка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| драчея́ «сверблячка» | білоруська |
| дро́ча «ледарювати, розважатися» | болгарська |
| dracît | латиська |
| drãkas «сварливий, задерикуватий» | литовська |
| дрочи «тс.» | македонська |
| droczyć się «дражнитися» (з укр.) | польська |
| *dьrati | праслов’янська |
| дрочи́ть «дратувати; пестити, гладити» | російська |
| дрочитисѧ «гордо виступати» | русько-церковнослов’янська |
| дрочити(сѧ) «бути пихатим» | старослов’янська |
| дрочи́ться «упиратися, кидатися, шаленіти» (про тварину) | українська |
| дроченье «пиха» | українська |
| дрочьнъ «сміливий, зухвалий» | українська |
| *derti | ? |
| dracu «лаяти, ганити» | ? |
| dľikti | ? |
| drinkù «шаленіти, казитися» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України