ДРОЗДИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. drozdъ (drozgъ) ‹ *trozdъ;

споріднене з прус. tresde, дісл. trǫstr, лит. strãzdas, лтс. strazds, норв. trost, шв. trast, свн. trostel, нвн. Drossel, лат. turdus;

очевидно, давнє звуконаслідувальне утворення – від крику дрозда drrti (як, напр., і новіше схв. [dršć, drskač] «дрізд» під впливом звуконаслідувального drskati «тріщати»);

р. бр. болг. дрозд, п. drozd, ст. drzozd, ч. слц. drozd, ст. droz(e)n, вл. drózn, нл. drożn(а), м. дрозд(алец), дроздален «Turdus musicus», схв. дрȍзд, дрòздаљ, дрȍзак, слн. drózg, drózd, стсл. дрозгъ;

запозичення з польської мови;

п. drużbart «давня картярська гра; чирвовий король» походить від нім. Drosselbart «борода дрозда» (усіченої частини назви гри Königdrosselbartspiel «гра в короля з дроздовою бородою»), утвореного з іменників Drossel «дрізд», спорідненого з укр. дрізд, і Bart «борода», спорідненого з укр. борода́;

видозміна слова відбулася у польській мові, очевидно, внаслідок зближення з drużba;

похідне утворення від оме́ла́;

назва зумовлена тим, що ці птахи дуже люблять ягоди омели (Воїнств.– Кіст. 295, 318);

р. [омельник] «дрізд омелюх», п. jemiołuszka «омелюх»;