ДРИМБА — ЕТИМОЛОГІЯ

дри́мба «залізний музичний інструмент, по якому вдаряють пальцями, тримаючи його в зубах; варган»

запозичення з німецької мови;
нім. Drommel (Trommel) «варган; барабан; труба», свн. trum(b)el, trum(b)e, trumme зводиться до двн. trumba звуконаслідувального походження;
з української мови – рум. drîmbă;
припущення зворотного шляху запозичення з румунської (Scheludko 132; Vincenz 5) помилкове;
п. drumla «дримба», [dromla, dremla] «тс.», [drymba] «кобза», слц. drumbl’a «дрймба», [druml’a, drumblica], схв. дрòмбуља, слн. drómlja «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дри́мля «тс.»
дрі́мба «музичний інструмент взагалі; музикант»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
trumba давньоверхньонімецька
Drommel «варган; барабан; труба» німецька
drumla «дримба» польська
drîmbă румунська
дрòмбуља сербохорватська
trum(b)el середньоверхньнімецька
drumbl'a «дрймба» словацька
drómlja «тс.» словенська
dromla «тс.» українська
dremla «тс.» українська
drymba «кобза» українська
druml'a українська
drumblica українська
trum(b)e ?

дри́мба «здоровенна дівка Ж; висока тонка жінка Mo; худа корова Me; нечепура; жінка легкої поведінки»

експресивне утворення;
пор. болг. дру́нда «здоровенна негарна жінка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дри́нба «висока тонка жінка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дру́нда «здоровенна негарна жінка» болгарська
дру́нда «здоровенна негарна жінка» ?

дро́ндзя «худа жінка у довгому вбранні, неохайна жінка»

афективні утворення, паралельні до семантично відповідної пари слів [дри́мба] «висока тонка жінка; неохайна жінка; жінка легкої поведінки» і [дри́мба́ти] «танцювати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дро́ндзяти «танцювати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дри́мба «висока тонка жінка; неохайна жінка; жінка легкої поведінки» ?
дри́мба́ти «танцювати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України