ДРИЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

р. дрель, [дриль, дрыль], бр. дрыль;

запозичення з польської мови;

п. dryl «свердло», drel «тс.», drylować «свердлити; очищати плоди від кісточок», як і вл. drylować «крутити, свердлити», походять від нвн. Drill «свердло», Drell «тс.», drillen «свердлити», споріднених з drehen «вертіти»;

очевидно, пов’язане з дриль «свердло»;

заміна и на у могла відбутися під впливом дру́лити «штовхати» (пор. [дри́лити] «тс.»);

не зовсім ясне;

можливо, афективне утворення на основі дієслів дру́лити «штовхати, кидати», дриля́ти «тс.» або запозичених з польської мови drylować, drelować «очищати плоди від кісточок», пов’язаних з dryl «свердло», від якого походить укр. дриль;