ДРИГА — ЕТИМОЛОГІЯ

дрига́ти «молоти (на жорнах)»

неясне;
можливо, походить від нвн. drehen «вертіти, крутити»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
drehen «вертіти, крутити» нововерхньонімецька

дри́ги «рідко, спеціально на насіння посіяні коноплі»

неясне;

галадри́ґа «непосида, шелихвіст»

неясне;
можливо, запозичення з чеської мови;
ч. ст. haladryje «шарлатанка», haladryja, halandryja, halagryča «тс.», слц. [haladra] «крикун», пояснюється як складне утворення з вигукового елемента hala з негативним відтінком значення і другого елемента, пов’язаного з ч. dryáčník «шарлатан, виробник і продавець лікувальних мазей», похідним від dryák «протиотрута, ліки», що походить від слат. tiriaca (thēriaca) «тс.», яке зводиться до гр. θηριακά «ліки з тваринних отрут», похідного від θήρ «звір» (Machek ESJČ 130, 157), спорідненого з псл zvěrь, укр. звір;
з другого боку, досить близьким здається лтс. ałdaris «неспокійний, непосида, дурень»;
в українській формі проявляється вплив дієслова дри́га́ти;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
θηριακά «ліки з тваринних отрут» грецька
ałdaris «неспокійний, непосида, дурень» латиська
tiriaca «тс.» (thēriaca) середньолатинська
haladra «крикун» словацька
звір українська
haladryje «шарлатанка» чеська
dryáčník «шарлатан, виробник і продавець лікувальних мазей» чеська
haladryje «шарлатанка» ?
haladryja ?
halandryja ?
halagryča «тс.» ?
dryák «протиотрута, ліки» ?
θήρ «звір» ?
дри́га́ти ?

дри́ґа́ти «робити швидкі рухи ногами, судорожно пересмикуватися»

очевидно, запозичення з польської мови;
п. drygać «підскакувати, брикати; тремтіти, труситися; боятися, тривожитися» відповідає укр. дрижа́ти, здрига́тися;
р. дры́гать, бр. дры́гаць;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дриґ (виг.)
дри́ґа «той, хто дриґає ногами»
дри́ґавка «кермо»
дриґа́йло «тс.»
дри́га́ти «тс.»
дри́ґа́тися
дри́ґнути «вмерти»
дриґотли́вий «холодний» (про погоду)
дриґу́лька «рух ногами, ніби у танці»
подри́ґус (у виразі вклонитися з подриґусом «розшаркатися з викрутасами»)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дры́гаць білоруська
drygać «підскакувати, брикати; тремтіти, труситися; боятися, тривожитися» польська
дры́гать російська
дрижа́ти українська
здрига́тися ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України