ДРИГА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
дрига́ти «молоти (на жорнах)»
неясне;
можливо, походить від нвн. drehen «вертіти, крутити»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
drehen «вертіти, крутити» | нововерхньонімецька |
дри́ги «рідко, спеціально на насіння посіяні коноплі»
неясне;
галадри́ґа «непосида, шелихвіст»
неясне;
можливо, запозичення з чеської мови;
ч. ст. haladryje «шарлатанка», haladryja, halandryja, halagryča «тс.», слц. [haladra] «крикун», пояснюється як складне утворення з вигукового елемента hala з негативним відтінком значення і другого елемента, пов’язаного з ч. dryáčník «шарлатан, виробник і продавець лікувальних мазей», похідним від dryák «протиотрута, ліки», що походить від слат. tiriaca (thēriaca) «тс.», яке зводиться до гр. θηριακά «ліки з тваринних отрут», похідного від θήρ «звір» (Machek ESJČ 130, 157), спорідненого з псл zvěrь, укр. звір;
з другого боку, досить близьким здається лтс. ałdaris «неспокійний, непосида, дурень»;
в українській формі проявляється вплив дієслова дри́га́ти;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
θηριακά «ліки з тваринних отрут» | грецька |
ałdaris «неспокійний, непосида, дурень» | латиська |
tiriaca «тс.» (thēriaca) | середньолатинська |
haladra «крикун» | словацька |
звір | українська |
haladryje «шарлатанка» | чеська |
dryáčník «шарлатан, виробник і продавець лікувальних мазей» | чеська |
haladryje «шарлатанка» | ? |
haladryja | ? |
halandryja | ? |
halagryča «тс.» | ? |
dryák «протиотрута, ліки» | ? |
θήρ «звір» | ? |
дри́га́ти | ? |
дри́ґа́ти «робити швидкі рухи ногами, судорожно пересмикуватися»
очевидно, запозичення з польської мови;
п. drygać «підскакувати, брикати; тремтіти, труситися; боятися, тривожитися» відповідає укр. дрижа́ти, здрига́тися;
р. дры́гать, бр. дры́гаць;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дриґ
(виг.)
дри́ґа
«той, хто дриґає ногами»
дри́ґавка
«кермо»
дриґа́йло
«тс.»
дри́га́ти
«тс.»
дри́ґа́тися
дри́ґнути
«вмерти»
дриґотли́вий
«холодний»
(про погоду)
дриґу́лька
«рух ногами, ніби у танці»
подри́ґус
(у виразі вклонитися з подриґусом «розшаркатися з викрутасами»)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дры́гаць | білоруська |
drygać «підскакувати, брикати; тремтіти, труситися; боятися, тривожитися» | польська |
дры́гать | російська |
дрижа́ти | українська |
здрига́тися | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України