ДРЕНЬКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
деренькота́ти
звуконаслідувальні утворення, пор. вигуки [дрень], ч. слц. drnk, болг. дрън;
р. тре́нькать, ч. drnkotati, drnkati, drnčeti, слц. drnkať, drnčať, болг. дръ́нкам, м. дрнка, схв. дрнкати, слн. dréncati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
деренча́ло
деренча́ти
деренча́тий
деренчли́вий
деренькоті́ти
дереньку́чий
дзеренча́ти
дренча́ти
дре́нькати
дре́нькіт
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
дрън | болгарська |
дръ́нкам | болгарська |
дрнка | македонська |
тре́нькать | російська |
дрнкати | сербохорватська |
drnk | словацька |
drnkať | словацька |
drnčať | словацька |
dréncati | словенська |
drnk | чеська |
drnkotati | чеська |
drnkati | чеська |
drnčeti | чеська |
вигуки | ? |
дрень (вигук, що відтворює звук струнного щипкового інструмента, розбитого скла тощо)
звуконаслідувальне утворення, паралельне дор. трень-брень, тренькать, п. [dryn], ч. drnčeti, схв. дрнкати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дренті́ти
дренча́ти
дренчівки́
«яблука, в яких калатають стиглі зернята»
дре́нькати
дре́нькіт
дренькоті́ти
дреньча́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
трень-брень | дорійський |
dryn | польська |
дрнкати | сербохорватська |
drnčeti | чеська |
тренькать | ? |
три́нькати «бренькати»
звуконаслідувальне утворення, паралельне до дре́нькати, бри́нькати, бре́нькати;
зіставлення з н. dröhnen «гриміти», гот. drunjus «звук», дінд. dhráṇati «звучить», гр. ϑρη̃νος «нарікання» (Горяев 375) необґрунтоване;
р. трынкать «грати на струнах, награвати», тре́нькать «награвати на струнах; [ба-зікати, балакати; дзвонити, доїти корову; смикати]», бр. тры́нкаць «бренькати», п. [trąk] «брязкання, легкий стук від удару»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
тры́нкаць «бренькати» | білоруська |
drunjus «звук» | готська |
ϑρη̃νος «нарікання» | грецька |
dhráṇati «звучить» | давньоіндійська |
dröhnen «гриміти» | німецька |
trąk «брязкання, легкий стук від удару» | польська |
трынкать «грати на струнах, награвати» | російська |
тре́нькать «награвати на струнах; [ба-зікати, балакати; дзвонити, доїти корову; смикати]» | російська |
дре́нькати | українська |
бри́нькати | українська |
бре́нькати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України