ДРЕН — ЕТИМОЛОГІЯ

р. дре́на, п. dren, dreny «глиняна труба для осушування ґрунту», drenować, ч. слц. слн. drén «осушувальний канал, труба для відведення води», болг. дрен, схв. дрȇн «тс.» – запозичення з англійської мови, англ. drain «труба для відведення води; дренажний рів» пов’язане з drain «осушувати», яке зводиться до дангл. drӯge «сухий», спорідненого з дангл. droog, двн. trucchan, нвн. trocken «тс.»;

псл. *dernъ, найімовірніше, пов’язане з derǫ, dьrati i паралельне до псл. *d^ьṛnъ «де́рен»;

сюди ж тоді слід віднести каш. [dřon] «колючки», полаб. dren «тс.», однак, оскільки кизил колючок не має, Бернекер припускає перенесення назви колючих кущів барбарису на кизил за схожістю плодів обох рослин і разом з тим зіставляє псл. *dernъ з дінд. dhāráyati «тримає, підпирає», лат. firmus «міцний» через тверду деревину кизилу (пор. нвн. Hartriegel «дерен, бірючина» ‹ двн. hart-trugil «тс.»);

можливий також зв’язок з дірл. draigen «терен; дика груша», кімр. draen «терен», двн. dirnbaum «дерен», що зіставляються з гр τρέχνος «пагін, гілка» (Schuster-Šewc Probeheft 51; Pokorny 258);

недостатньо аргументований погляд (Machek Jm. rostl. 170–171; ESJČ 131; Skok І 435–436) на псл. *dernъ як на рефлекс субстратної назви, що відбилася також у двн. tyrn «дерен», dirnbaum «тс.», нн. dirnlein, dierli, лат. cornus;

р. дёрен, [де́ре́н, дерен], п. dereń, ст. deren «барбарис, Berberis vulgaris L.» (з укр.), drzon «тс.», ч. dřín «дерен», слц. drieň, вл. dren, нл. dŕon, болг. дрян, м. дрен, схв. дрȅн, слн. drèn «тс.»;