ДРЕЙФ — ЕТИМОЛОГІЯ
дрейф
очевидно, запозичене з голландської мови через російське посередництво;
гол. drijven «проганяти; рухати; плавати, дрейфувати» споріднене з дісл. drifa, гот. dreiban, двн. trīban, нвн.treiben «тс.»;
менш обґрунтоване виведення (Matzenauer 147) з англ. гол. drift «дрейф», нім. Drift «тіла, які пливуть по воді»;
р. дрейф, ст. дрийф, бр. дрэйф, п. dryf, ч. drift, болг. дрейф, схв. дрифт;
Фонетичні та словотвірні варіанти
дре́йфити
«боятися»
(розм.)
дрейфува́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
drift «дрейф» | англійська |
дрэйф | білоруська |
дрейф | болгарська |
drijven «проганяти; рухати; плавати, дрейфувати» | голландська |
drift «дрейф» | голландська |
dreiban | готська |
trīban | давньоверхньонімецька |
drifa | давньоісландська |
Drift «тіла, які пливуть по воді» | німецька |
dryf | польська |
дрейф | російська |
дрифт | сербохорватська |
drift | чеська |
нвн.treiben «тс.» | ? |
дрийф | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України