ДРАПОВІ — ЕТИМОЛОГІЯ
драп «вид сукна»
запозичення з французької чи німецької мови;
н. Drap, фр. drap походять від слат. drappus «сукно», яке зводиться до гал. *drappo-, можливо, пов’язаного з дінд. drāpíḥ «полотно, одяг», лит. drãpanos «одяг, льняна білизна», лтс. drãpa «сировина, сукно», гр. δρέπω «зриваю», укр. дра́пати;
р. бр. драп, п. ч. слц. drap;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| драп | білоруська |
| *drappo- | галльська |
| δρέπω «зриваю» | грецька |
| drāpíḥ «полотно, одяг» | давньоіндійська |
| drãpa «сировина, сукно» | латиська |
| drãpanos «одяг, льняна білизна» | литовська |
| Drap | німецька |
| drap | польська |
| драп | російська |
| drappus «сукно» | середньолатинська |
| drap | словацька |
| дра́пати | українська |
| drap | французька |
| drap | чеська |
дра́пати «дряпати»
псл. drapati;
споріднене з гр. δρώπτω «розбиваю, ламаю», δρώπαξ «смоляний компрес на голову для видалення волосся», δρέπω «щипаю; зриваю», лтс. druõpstala «кусочок, кришка», лит. drapana «одяг»;
іє. *drōp-, похідне від *der-/dr- «дерти»;
р. дра́пать «рвати, дряпати; тікати», бр. дра́паць «тс.», п. вл. drapać «шкребти», ч. drapati, слц. drapať, нл. drapaś «тс.», схв. дра́пати «чесати, шкребти, щипати», слн. drápati «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
драп
(виг.)
дра́па
«сільськогосподарське знаряддя для загладжування ріллі»
драпа́к
«копито (у рогатої худоби чи свині) Ж; трикутна борона з зігнутими зубцями Дз; розпушувач землі Л, ЛЧерк; віник із сухого бур’яну Me»
драпаки́
«вила з двома зубцями для гною»
драпакува́ти
«підпушувати землю»
драпани́тися
«вилізати на щось»
дра́панка
«вид писанки»
драпа́тий
(про вишивку)
драпа́ч
«культиватор, розпушувач землі; старий віник»
драпачи́на
«бідолаха»
драпа́чити
«тс.»
драпа́читись
«ставати пухким, рихліти»
драпа́чка
«вид вишивки; знаряддя (кам’яне) для обробки льону Ж»
драпе́жний
«тс.»
драпі́жка
«обдирання; [звіряткоЖ]»
драпі́жний
«хижий»
драпі́жник
«тс.; [нічний церковний сторож]»
драпі́ка
«лихвар, грабіжник»
дра́пкати
«тс.»
драпки́
«плетіння з ниток, що залишилися нетканими на краю полотна»
драпце́м
«бігом, швидко»
дра́пці
«тс.»
драпцюва́ти
«тікати»
драпчу́н
«виткане з ганчір’я рядно»
дра́пье
«лахміття»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| дра́паць «тс.» | білоруська |
| drapać «шкребти» | верхньолужицька |
| δρώπτω «розбиваю, ламаю» | грецька |
| *drōp- | індоєвропейська |
| druõpstala «кусочок, кришка» | латиська |
| drapana «одяг» | литовська |
| drapaś «тс.» | нижньолужицька |
| drapać «шкребти» | польська |
| drapati | праслов’янська |
| дра́пать «рвати, дряпати; тікати» | російська |
| дра́пати «чесати, шкребти, щипати» | сербохорватська |
| drapať | словацька |
| drápati «тс.» | словенська |
| drapati | чеська |
| δρώπαξ «смоляний компрес на голову для видалення волосся» | ? |
| δρέπω «щипаю; зриваю» | ? |
| *der-/dr- «дерти» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України