ДРАКОН — ЕТИМОЛОГІЯ
драко́н
запозичене через старослов’янську мову з грецької;
гр. δράκων «дракон», первісне «той, хто має гострий погляд», пов’язане з δέρκομαι «дивлюся», спорідненим з дінд. drś- «погляд», darś- «дивитися», ав. darəsāt «побачити», алб. dritë «світло», гот. (ga)tarhjan «робити виразним, особливим», двн. zoraht «ясний, світлий»;
форма драк походить або від п. [drak, drach] з нвн. Drache(n), або від рум. drac(ul) (Scheludko 132; Niţă-Armaş та in. Romanoslavica 16, 84);
р. бр. драко́н, п. [drak, drach], ч. слц. drak, болг. дра́кон, м. драконски, схв. дрàкӯн, дрòкӯн, слн. drakóničen, заст. drakçn, стсл. дракоунъ, драконъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
драк
драко́нячий
роздрако́нити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| darəsāt «побачити» | авестійська |
| dritë «світло» | албанська |
| драко́н | білоруська |
| дра́кон | болгарська |
| δράκων «дракон» | грецька |
| zoraht «ясний, світлий» | давньоверхньонімецька |
| drś- «погляд» | давньоіндійська |
| драконски | македонська |
| Drache(n) | нововерхньонімецька |
| drak | польська |
| drach | польська |
| drak | польська |
| drach | польська |
| драко́н | російська |
| drac(ul) | румунська |
| дрàкӯн | сербохорватська |
| drak | словацька |
| drakóničen | словенська |
| дракоунъ | старослов’янська |
| дрòкӯн | українська |
| драконъ | українська |
| drak | чеська |
| первісне «той, хто має гострий погляд» | ? |
| δέρκομαι «дивлюся» | ? |
| darś- «дивитися» | ? |
| драк | ? |
| drakçn | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України