ДРАЖЛИВИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *draziti, -dražati (‹*drazjati), dražǫ (‹*drazjǫ), *draznь, drazniti;

можливо, пов’язане з іє. *der- «дерти, дряпати, рвати» з розширенням його нульового ступеня чергування: *draz-, як п. drasnąć «зачепити, образити»;

щодо значення пор. задира́тися «чіплятися, дражнити», п. zadzierać się «зачіпати, дратувати»;

порівнюють також з дінд. drághate «мучить» (Bern. І 220–221), dhrajati «пролітає, тягне», лтс. dragât «рвати, шарпати» (Zubatý St. a cl. II 130), з гр. τραχύς (*dhraghus) «шорсткий; роздратований» (Machek ESJČ 94), з гол. tergen, нім. zergen «смикати, дратувати» (Scheftelowitz KZ 56, 242; Lewy KZ 52, 306; Абаев ИЭСОЯ I 197), лит. dróžti «стругати, бити», лтс. drāzt, -žu, -zu «вирізати; бити, кидати» (Agrell, Zwei Beiträge zur slavischen Lautgeschichte, Lund, 1918, 48), але ці зіставлення, як і інші, залишаються непевними;

р. дразни́ть, раздража́ть, бр. дражні́ць, др. раздражити, раздражати, п. draznić, drażnić, ч. drážditi, ст. dražiti, слц. dráždiť, нл. dražniś, болг. дра́зня, схв. дрáжити, ст. драждити, дражджити, слн. dražiti, drástiti «збуджувати», стсл. раздражити;