ДРАГОМАН — ЕТИМОЛОГІЯ
драгома́н «перекладач»
запозичення з середньогрецької мови;
сгр. δραγούμανος (δραγομανος) «перекладач», як і слат. dragumanus «тс.», походить від ар. (єг.) tarğaman (tarğuman) «перекладач», яке зводиться до ассір. targūmanu «тс.»;
р. [драгома́н], бр. драгама́н, п. dragoman, [drogman, drogoman] «перекладач; керівник, що володіє мовами», ч. слц. dragoman «тс.», болг. драгома́н, драгома́нин«старший у групі женців, робітників; перекладач у дипломатичній місії», м. драгоман «тс.», схв. драгòман «перекладач (звичайно при дипломатичному представництві)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Драгоманъ
(назва села, 1448)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| tarğaman «перекладач» (єг.)(tarğuman) | арабська |
| targūmanu «тс.» | ассірійська |
| драгама́н | білоруська |
| драгома́н | болгарська |
| драгоман «тс.» | македонська |
| dragoman | польська |
| драгома́н | російська |
| драгòман «перекладач (звичайно при дипломатичному представництві)» | сербохорватська |
| δραγούμανος «перекладач» (δραγομανος) | середньогрецька |
| dragumanus «тс.» | середньолатинська |
| dragoman «тс.» | словацька |
| drogman «перекладач; керівник, що володіє мовами» | українська |
| drogoman «перекладач; керівник, що володіє мовами» | українська |
| драгома́нин «старший у групі женців, робітників; перекладач у дипломатичній місії» | українська |
| dragoman «тс.» | чеська |
драгоман «кущова рослина з шпильками, як у сосни» (бот.)
неясне;
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України