ДРАГИ — ЕТИМОЛОГІЯ

дра́ги «розпашник» (с.-г.)

неясне;

дра́га «землечерпальний агрегат»

запозичено з англійської мови через французьку (фр. drague «черпак, трал, землечерпальна машина», початково «сітка», dragueur «механік на землечерпалці, тральщик») і російську;
англ. drag «сітка, гачок, борона, землечерпалка», to drag тягти, волочити, чистити» споріднене з дангл. днн. dragan «тягти», дфриз. draga, drega, дісл. traga «тс.», двн. tragan «нести», свн. нвн. tragen «тс.», а також, можливо, з псл. *dorga «дорога», укр. доро́га;
р. бр. болг. дра́га, п. draga «драга; вид якоря», м. драг «довга палиця, багор», схв. дрàгер «волочильна сітка, трал, землечерпалка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дра́гер «робітник на дразі»
драгі́рувати «добувати драгою; поглиблювати драгою»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
drag «сітка, гачок, борона, землечерпалка» англійська
дра́га білоруська
дра́га болгарська
dragan «тягти» давньоанглійська
tragan «нести» давньоверхньонімецька
traga «тс.» давньоісландська
dragan «тягти» давньонижньонімецька
draga давньофризька
драг «довга палиця, багор» македонська
tragen «тс.» нововерхньонімецька
draga «драга; вид якоря» польська
*dorga «дорога» праслов’янська
дра́га російська
дрàгер «волочильна сітка, трал, землечерпалка» сербохорватська
tragen «тс.» середньоверхньнімецька
доро́га українська
drega ?

дра́га «пристрій для відтягування кіньми полови і битої соломи від молотарки»

запозичення з молдавської мови;
молд. дра́гэ «тс.; трал» походить від фр. drague «черпак, трал, землечерпальна машина, волочильна сітка»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дра́гэ «тс.; трал» молдавська
drague «черпак, трал, землечерпальна машина, волочильна сітка» французька

доро́га

псл. *dorga «заглиблення, борозна, рівчак», вважається спорідненим з *dьrgati «дергати, тягти, рвати», звідки й укр. де́рга́ти;
у такому разі первісне значення було «розчищене в лісі місце»;
менш переконливо зіставлялося (Skok І 429; Trautmann 45; Persson Beitr. 492; Pokorny 257) із шв. [dråg] «довга вузька западина в ґрунті, низина, долина», норв. [drog] «тс.; стежка, слід тварини», гот. dragan «тягти», дісл. draga, дангл. dragan, англ. to draw «тс.» (‹іє. *dherāgh- «тягти»);
р. др. доро́га, бр. даро́га, п. droga, [dróga], ч. dráha «вигін; дорога», [draha] «слід ноги», слц. dráha «дорога», вл. dróha, droha, нл. droga «тс.», болг. дра́га «спуск, спадина, пологість», схв. дрȁга «вузька затока; долина, ущелина; (ст.) дорога», слн. drága «рівчак, канава; западина; дорога», стсл. дрaгa «долина, западина»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бездорі́жжя
бездорі́жній
бездоро́жжя
бездоро́жній
дорі́жка
дорі́жний
доро́гою (присл.)
дорожині́й «зручніше (добиратися), більше по дорозі»
доро́жка «різновид вишивки»
доро́жне «мито на провезення тютюну»
доро́жник «спеціаліст з будівництва і експлуатації доріг; [(бот.) подорожник, Plantago lanceolata L.]»
доро́жній
здоро́жений «стомлений дорогою»
здоро́жити «стомити в дорозі»
надоро́жний
по-доро́жньому
подорі́ж
подорі́жець
подорі́жжя
подорі́жник «(бот.) подорожник великий, Plantago major L. ВеНЗн, Mak; (орн.) жайворонок чубатий, посмітюха, Galerida cristata L. ВеБ»
по́дорож
подорожа́нин «мандрівник»
подоро́же
подоро́жний
подоро́жник «тс.; (бот.) Plantago; (орн.) (у виразі снігови́й п.) пуночка, Plectrophenax nivalis L.; [дорожній щоденник]»
подоро́жникові (бот.)
подоро́жничий
подоро́жній
подоро́жня «дорожній документ» (субст.)
подорожувати
подоро́жчизна «платня за проїзд по дорозі» (заст.)
придоро́жній
роздоріжжя
ро́здорож
уздорі́жжя
Етимологічні відповідники

Слово Мова
to draw «тс.» (‹іє. *dherāgh- «тягти») англійська
даро́га білоруська
дра́га «спуск, спадина, пологість» болгарська
dróha верхньолужицька
droha верхньолужицька
dragan «тягти» готська
dragan давньоанглійська
draga давньоісландська
доро́га давньоруська
droga «тс.» нижньолужицька
drog «тс.; стежка, слід тварини» норвезька
droga польська
*dorga «заглиблення, борозна, рівчак» праслов’янська
доро́га російська
дрȁга «вузька затока; долина, ущелина; (ст.) дорога» сербохорватська
dráha «дорога» словацька
drága «рівчак, канава; западина; дорога» словенська
дрaгa «долина, западина» старослов’янська
де́рга́ти українська
dróga українська
draha «слід ноги» українська
dráha «вигін; дорога» чеська
dråg «довга вузька западина в ґрунті, низина, долина» шведська
*d «дергати, тягти, рвати» ?
було «розчищене в лісі місце» ?

дороги́й

псл. *dorgъ «дорогий»;
зіставлялося з лтс. dārgs «тс.», прус. Darge (власне ім’я), проте не виключене їх запозичення з слов’янських мов (див. Brückner 97–98);
дальші зіставлення ще більш непевні: лит. dorà «добре, корисно», derēti «бути вартим, корисним, годитися», лтс. derêt «годитися, наймати», ірл. dīr «належний», dīre «обов’язок, належне», дінд. ā-driyatē «враховує, ставиться з повагою», ā-dṛtaḥ «поважний, шановний»;
малоймовірна спорідненість з гр. στέργω «люблю» (з заміною d ›sd ›st – Machek ESJČ 125);
р. дорого́й, бр. дарагі́, др. дорогыи, ч. слц. drahý, п. нл. drogi, вл. drohi, болг. м. драг, схв. дрȃг, слн. drági, стсл. драгъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

доріжня́ «дорожнеча»
дорогітня́
дорогото́ва «тс.»
дорогува́тий
дорогу́ля
доро́гшати
до́рож
дорожи́ти
дорожи́тися
дорожне́та
дорожне́ча
дорожня́
доро́жчати
доро́жчий
доро́жшати
здоро́жувати
предороги́й
Етимологічні відповідники

Слово Мова
дарагі́ білоруська
драг болгарська
drohi верхньолужицька
στέργω «люблю» (з заміною d ›sd ›st -- Machek ESJČ 125) грецька
ā-driyatē «враховує, ставиться з повагою» давньоіндійська
дорогыи давньоруська
dīr «належний» ірландська
dārgs «тс.» латиська
derêt «годитися, наймати» латиська
dorà «добре, корисно» литовська
драг македонська
drogi нижньолужицька
drogi польська
*dorgъ «дорогий» праслов’янська
Darge (власне ім’я) прусська
дорого́й російська
дрȃг сербохорватська
drahý словацька
drági словенська
драгъ старослов’янська
drahý чеська
derēti «бути вартим, корисним, годитися» ?
dīre «обов’язок, належне» ?
ā-dṛtaḥ «поважний, шановний» ?

дрюк «кий, палиця»

псл. drǫgb (drǫkъ) «палиця, жердина»;
споріднене з лит. жем. [dránga] «велика жердина», сх.-лит. [drángos] «віз без коліс», дісл. drangr «камінь, що стирчить із землі», drengr «товстий стовбур, палиця», ірл. dringim «піднімаю», кімр. dringo «тс.»;
походження форм з кінцевим -к поряд з -g (-г) неясне;
форми з ю поряд з у в українській мові розвинулися, очевидно, внаслідок впливу говорів з м’якою вимовою р або як гіперизм;
р. [друк, дрюк], бр. друк, др. дручи́ти «мучити, пригнічувати», п. drǫk, drączek, ч. drouh, слц. druk, болг. дръг «стебло, прут», м. драг «палка, жердина», схв. друг, [друга, друк], слн. dróg «жердина, стовп, сходи», стсл. дрѫгь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ви́дрюкувати «побити дрючком»
друк
дру́чений «мучений»
дручи́на «кийок; обрубок дерева Бі»
дручи́ти «мучити»
дручкови́й
дру́чник «тс.»
дручня́ «насосні важелі»
дручо́к
дру́ччя
дрючи́на
дрючкувати
дрю́чник «полиця, горизонтальна жердина»
дрючо́к
дрю́ччя (зб.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
друк білоруська
дръг «стебло, прут» болгарська
drangr «камінь, що стирчить із землі» давньоісландська
дручи́ти «мучити, пригнічувати» давньоруська
dránga «велика жердина» жемайтське
dringim «піднімаю» ірландська
dringo «тс.» кімрська
dránga «велика жердина» литовська
драг «палка, жердина» македонська
drǫk польська
drączek польська
drǫgb «палиця, жердина» (drǫkъ) праслов’янська
друк російська
друг сербохорватська
druk словацька
dróg «жердина, стовп, сходи» словенська
дрѫгь старослов’янська
дрюк українська
друга українська
друк українська
drouh чеська
drángos «віз без коліс» ?
drengr «товстий стовбур, палиця» ?
(-г) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України